Як поразка РФ може стати предтечею до наступної війни проти України
Путінський режим перетворив провали Чеченської війни на спосіб посилення влади
Російські військові сценарії щодо України аж ніяк не є чимось принципово новим. Початковий план захоплення Києва за 3 дні, як свідчать останні дані, будувався на успішних для совєцького керівництва військових інтервенціях в Будапешт 1956 року та Прагу 1968 року. З великою ймовірністю план повалення української влади в Києві також апробували в Казахстані на початку січня 2022 року, коли російські військові допомогли придушити протести в столиці країни.
Поряд з тим, негативний сценарій, який уже є дійсністю для російського повномасштабного вторгнення в Україні, також має свою історичну аналогію. Найсвіжішою такою подією є Чеченські війни 1990-х років. Усвідомлюючи усю хибність наведення історичних порівнянь, можу виокремити одну спільну рису між невдалими діями російських військ в Чечні та Україні — це спроба зміни самої природи конфлікту при негативному для росіян розвитку подій. У якийсь момент війни, російське керівництво пробує прикрити свої імперіалістичні військові прагнення боротьбою з тероризмом.
На початку 1990-х років в рамках спроби зберегти совєцьку імперію та підписати новий союзний договір чеченці та інгуші проголосили декларацію про державний суверенітет однойменної АССР. Через рік, слідуючи прикладу, сильніших колишніх республік, Чеченський національний конгрес проголосив незалежність. Це не сподобалося Борісу Єльцину, який вважав, що у чеченців немає права на відокремленість від Росії, з одного боку, а з іншого — побоювався, що приклад Чечні успадкують інші автономні утворення, як, наприклад, Татарстан. Наприкінці 1994 року Єльцин кинув російські війська для відновлення конституційного ладу в Чечні. Після невдалих спроб захопити столицю Грозний та геноцидного характеру військових дій, у 1996 році був підписаний мирний договір, що передбачав відвід військ з чеченської території.
Після приходу до влади Путіна військові дії в Чечні знову відновилися
Після приходу до влади Владіміра Путіна військові дії в Чечні знову відновилися. Тільки тоді уже через типовий імперський принцип «розділяй та владарюй». Російська влада кинула більше сил на фрагментацію чеченських незалежницьких сил, а ФСБ почало точкове знищення лідерів повстанців. Посилився центральний контроль над усім регіоном Північного Кавказу. Путіну вдалося саме у Чечні створити потенційну загрозу для російської аудиторії, що крилася в релігійному факторі. У період 1990-х років в Чечні особливо поширилася екстремістська течія Ісламу — вахабізм, що так і не стала домінантною серед усього населення. Однак це дозволило Путіну, на фоні загальносвітової тенденції до боротьби з тероризмом, особливо після атаки на вежі-близнюки в Нью-Йорку, підмінити національну чеченську боротьбу за незалежність внутрішньоросійською боротьбою з терористичними угрупуваннями. «Теракт» в школі Беслану та контртерористична операція ФСБ у 2004 році стала апогеєм цієї спецоперації.
Разом з тим, за влучним визначенням дослідника Дова Лінча: «Путін розпочав відновлення Росії з Чечні». У внутрішній політиці він консолідував населення, реформував та надав більше повноважень ФСБ та МВС, створив централізовану систему управління федерацією, а в армії позбувся так званих «чеченських генералів», які звинувачувалися у всіх військових невдачах. У зовнішній політиці, Росія завдяки особливому наголосу на боротьбі з тероризмом, зуміла повернути собі місце впливової сили, з якою відтепер мали рахуватися. Путін повністю проігнорував заклики, переважно представників європейських країн, до мирного врегулювання війни в Чечні. А також нав’язав лідерам країн колишнього СРСР, що межують з Чечнею, свій погляд на війну і цим відрізав повстанців від додаткових джерел підтримки.
Таким чином, знову розпочата війна в Чечні у 1999 році дозволила Путіну досягти поставлених цілей у внутрішній та зовнішній політиці, а роздута терористична чеченська загроза виграти президентські вибори у 2004 році. Пізніше такий стан справ назвуть «парадоксом Путіна», маючи на увазі те, як діючий уряд зберіг та навіть збільшив свою народну підтримку попри зростання кількості терористичних атак в країні. Для порівняння та розуміння унікальності цього явища, теракт у Мадриді 2004 року призвів до урядової кризи та програшу на парламентських виборах діючої політичної сили.
Росіяни у своїх численних військових кампаніях не придумують нічого нового. У ході конфлікту лише пристосовують старі імперські принципи до нових реалій. Ще з 2014 року, з анексією Криму та вторгненням на Донбас, Путін намагався виставити Україну як «недодержаву», яку розривають внутрішні проблеми та радикальні угрупування. Саме «экстремистские организации националистической направленности» становили найбільшу загрозу для «юга России» до 2022 року, а Україна та Грузія розглядалися експертами «Центру исследования проблем безопасности РАН», на одному рівні з «Ісламською державою».
Після 24 лютого 2022 року риторика щодо тероризму українців лише посилилася, особливо після невдач на фронтах. Росіяни спочатку звинувачували Україну у бомбардуванні мирного населення на Донбасі та підготовкою до відновлення контролю над цією територією силовим шляхом. Пізніше пропаганда виставляла українців, як основних винуватців продовольчої кризи, намагаючись надати їм таким чином статусу «міжнародних терористів». Тепер російська пропаганда роздмухує справу з підривом на Північному потоці, до якого нібито причетні українські спецслужби, та акцією легіону Свобода Росії на території Брянської області.
Важливо мати на увазі усі ці пропагандистські дії зі звинуваченням українців та розглядати їх саме в контексті придушення чеченського націоналізму. Особливо перед спробою проведення ЗСУ контрнаступу, що безсумнівно призведе до посилення попередньої «терористичної» риторики Кремля, а також спроб знову сіяти невпевненість у своїй позиції щодо природи боротьби українців серед урядів країн так званого Глобального півдня та суспільствами Західних держав, особливо з наближенням президентських виборів в Росії, що мають відбутися наступного року.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
