Аналітики ISW вказують на те, що 9 вересня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся з відстороненим президентом Республіки Сербської Мілорадом Додіком (Республіка Сербська — це сербське політичне утворення в складі Боснії та Герцеговини). Зустріч відбулася в Москві, після неї глава МЗС Росії зробив низку заяв на пресконференції.

Лавров нагадав, що вони з Додіком зустрілися у тридцяту річницю підписання Дейтонських угод, які поклали бойовим діям у Боснії та Герцеговині, які Росія називає «агресією НАТО». Лавров заявив, що Росія є одним із гарантів Дейтонських угод від грудня 1995 року, і звинуватив Захід у «порушенні» угод — нібито з метою отримати «неподільний контроль» над Боснією та Герцеговиною та позбавити сербів їхніх прав.

Крім того, російський міністр також заявив, що «зовнішнє втручання» у справи Боснії та Герцеговини є «неприпустимим», і що Росія засуджує т.зв. «спроби Заходу усунути від влади „небажаних“ сербських лідерів». В ISW нагадують, що Лавров мав на увазі рішення апеляційного суду Боснії та Герцеговини про вирок Додіку за ігнорування рішень Верховного представника ради іноземних держав, які гарантують виконання мирної угоди у Боснії та Герцеговині, та нехтування рішеннями Конституційного суду.

Лавров стверджував, що «руйнувати консенсус, який лежить в основі Боснії та Герцеговини, є за великим рахунком злочином, тому що це запрошення до чергової війни на Балканах».

Лавров також схвально відгукнувся про ідею Додіка щодо планування «референдуму» в Республіці Сербській у жовтні 2025 року. Російський міністр саркастично заявив, що «Захід не любить референдуми», назвавши «прозорим» сфабрикований Росією псевдореферендум у Криму в 2014 році.

Лавров і Додік зустрілися того ж дня, коли Росія здійснила масштабне вторгнення безпілотників у повітряний простір Польщі, що, ймовірно, також мало на меті випробувати єдність НАТО та ЄС, акцентує ISW.

Аналітики нагадують, що Кремль раніше використовував свої відносини з Республікою Сербською для подальшого впливу на Балкани, сіяння розбіжностей у Європі та підриву Дейтонських угод, підтримуваних США, щоб занурити Балкани в хаос.

Ситуація в Республіці Сербській у Боснії: що важливо знати

Мілорад Додік, лідер боснійських сербів, з 2018 року був одним із трьох членів президентства Боснії та Герцеговини — колективного найвищого органу влади, який відповідає посаді президента в інших державах. Після війни в 1990-х роках у Боснії до нього входять три особи, які представляють два внутрішньодержавних утворення і три етноси: один серб від Республіки Сербської, по одному представнику хорватів і боснійців — від Федерації Боснії і Герцеговини. Членів цього тріумвірату обирають одночасно на чотирирічний термін, усі вони репрезентують різні релігії: серби сповідують переважно православ’я, боснійці — мусульманство, хорвати — католицизм.

Це результат крихкого компромісу, відомого як Дейтонські угоди. Їх уклали в 1995 році за участю міжнародної спільноти та країн-гарантів (США, Німеччини, Великої Британії, Франції та РФ). Після Боснійської війни 1992−1995 років саме ці угоди закріпили базу для подальшого співіснування трьох етносів у Боснії і Герцеговині.

26 лютого 2025 року повідомлялося, що суд у Боснії і Герцеговині визнав проросійського Мілорада Додіка винним у непокорі рішенню Верховного представника і засудив до року ув’язнення.

1 серпня Апеляційний суд Боснії і Герцеговини підтвердив попереднє рішення, згідно з яким Додіку присудили один рік тюремного ув’язнення. Президент Республіки Сербської заявив, що ігноруватиме це рішення.

27 березня суд у Боснії видав міжнародний ордер на арешт Додіка, якого обвинувачують у посяганні на конституційний лад. Всупереч внутрішньому ордеру на арешт, Додік перетнув кордон сусідньої Сербії наприкінці березня та поїхав до російського диктатора Володимира Путіна в Москву.

6 серпня Центральна виборча комісія Боснії і Герцеговини ухвалила рішення про позбавлення Мілорада Додіка мандата президента Республіки Сербської.

18 серпня Мілорад Додік офіційно втратив свою посаду після того, як Суд Боснії і Герцеговини відхилив апеляцію його захисту на попереднє рішення суду про припинення його повноважень. Після цього ЦВК Боснії і Герцеговини упризначила дострокові вибори президента Республіки Сербської на 23 листопада 2025 року.