«Одна із останніх можливостей». Зеленський використовує спрощену мову та ненормативну лексику, щоб достукатися до трампістів — Кошель

6 січня, 14:00

Президент України Володимир Зеленський дав понад трьогодинне і емоційне інтерв'ю американському подкастеру Лексу Фрідману. Що і кому він хотів сказати, політолог Олексій Кошель проаналізував в інтерв'ю Radio NV.

 — Президент говорив з Лексом Фрідманом приблизно три години, навіть трішки більше. Він не добирав слів і ледь не матюками говорив, зокрема про деяких наших союзників. Багато критики було вже, на кшталт, непрезидентська справа чи не той рівень, щоб використовувати ненормативну лексику. Це справді єдине, на що треба звертати увагу в цьому великому інтерв'ю?

Реклама

— Я категорично проти ненормативної лексики і не використовую її, але в цьому випадку це саме президентська справа. Тому що кожне медіа, кожне інтерв'ю, кожен вихід в ефір в широкому розумінні, має свою цільову групу.

У цьому питанні цільова група — це республіканці. Я б навіть сказав більше того, це трампісти, це електорат [обраного президента США Дональда] Трампа. І тому, власне, з ними говорили певною спрощеною мовою, з використанням нецензурної лексики, для того, щоб простіше і швидше можна було достукатись.

Я бачив різні оцінки — і нецензурної лексики, і, мовляв, під час війни три години часу витрачати на інтерв'ю [не варто]. Ні. Це було потрібно. І це фактично одна із останніх можливостей достукатись до Трампа, достукатись до його електорату, до його команди через медіа. До інавгурації залишається рівно два тижні.

І тому в цьому випадку це виправдано, зокрема і такий комплементарний формат на адресу [американського бізнесмена] Ілона Маска, при тому, що діями Маска можна зараз лише обурюватись. Маск дозволяє собі прямі образи на адресу українського президента, України як держави, а також наших союзників — і в Німеччині втручається в внутрішні справи, і Великобританії, і Італії. Там достатньо великий [список].

Але зараз, очевидно, більш доцільно з нашого боку робити компліменти, тому що ми не віримо у диво 20 січня, але попри все команда Трампа готує ті чи інші сценарії, вона їх намагається адаптувати, узагальнити, підсумувати. І в цьому випадку, як варіант достукатись, я думаю, що він цілком виправданий. Зокрема і лексика, і компліменти, і багато чого іншого.

— Уже є певна реакція у західних медіа на це велике інтерв'ю. CNBC, наприклад. Один з ведучих сказав, що Зеленський о матюкався як моряк. А на ABC звернули увагу на те, що Зеленський жодного разу не подякував президенту Джозефу Байдену за те, що було зроблено його адміністрацією для України. Процитую: «Зеленський вже повністю переключився на республіканський дискурс, підлизується до Трампа, але діючим президентом до сих пір є Байден. Через кілька днів він направить в Україну ще велику партію грошей та зброї. Незрозуміло, що зробить для України Трамп, але Зеленський вже повністю викинув з голови тих, кому ще нещодавно співав осанни». Я щось не помітив в цьому інтерв'ю, щоби була якась зневага до демократичної адміністрації.

— Тут вже, насправді, складніше. Ми бачимо не просто відсутність компліментів чи подяк, чи поваги до команди чинного американського президента, а ми бачимо навіть достатньо жорстку критику.

Зокрема, Володимир Зеленський говорив про те, що були витрачені великі суми коштів на постачання зброї (на логістику, на транспортування) в той самий час, як транспортування українськими літаками дозволило б цю суму зменшити ледь не вдвічі. Тобто йдеться вже про критику, про те, що витрачались зайві кошти, які можна було б зекономити. І це повністю лягає в концепцію критики Трампа на адресу чинного президента.

Складно оцінювати, з точки зору етики. З точки зору етики, звичайно, це помилково. І, я думаю, це помітять багато наших західних союзників, які, м’яко кажучи, зроблять висновок, що так не робиться — звинувачувати чинного президента замість того, щоб принаймні тримати нейтралітет або подякувати йому за все, що було зроблено для України.

Але, знову, тут я не поспішаю критикувати українського президента. Я сподіваюся, що він все-таки знає трішки більше.

Про що я говорю? Попри все, я думаю, що зараз переговорний процес щодо завершення війни триває достатньо активно. І він триває із залученням багатьох лідерів, можливо, багатьох бізнесменів, які виступають перемовниками, які виступають в ролі поштарів, тобто доставляють інформацію до Кремля чи від Кремля. І, очевидно, український президент знає достатньо багато деталей цього переговорного процесу. І, очевидно, він обрав тактику, що таким чином достукатись до Трампа буде простіше — коли повністю підіграти йому, коли повністю стояти і кричати: «Я точно такий самий трампіст, я так само критикую команду Байдена».

Я не впевнений, що така риторика дозволить повністю змінити Трампа і його команду, зробити їх прихильниками України. Я далеко не впевнений, що лише використання окремих слів, тональності чи різкої критики допоможе повністю змінити ситуацію.

Команда Трампа має чітку сформовану позицію в питанні зупинки війни чи призупинення, чи досягнення миру. І ми бачимо по ключових заявах, що за останні півроку, навіть більше — з початку літа, коли були озвучені певні позиції, ця позиція фактично не змінилась. З’явились певні деталі, але так звана формула Трампа щодо зупинки війни залишилась незмінною.

Тому, очевидно, з нашого боку дещо наївно розраховувати, що одним інтерв'ю ми можемо повністю зламати позиції і зробити більш проукраїнський акцент у команді Трампа.

— Також Зеленський зазначив, що у нас є побутова корупція, але ми про це відверто говоримо і реально боремося. Антикорупційні теми постійно виникають в кожній такій розмові. Чи не вважати, що президент просто не хоче говорити більш відверто? «Корупція, яка існує тільки на побутовому рівні» — навряд чи ми можемо таке сказати про Україну, як не можемо сказати, що ми тотально корумпована країна, бо інакше ми би не встояли.

— Ми країна, яка має величезні проблеми з корупцією навіть під час війни. І це речі, які очевидні для всіх. Я чудово розумію, що коли ми в медіа загострюємо ту чи іншу тему, то на порядок денний проблематики можна винести будь-яку проблему.

Але тут питання в іншому. Ми можемо говорити і про результати соцопитувань в Україні, але ми можемо говорити і про публікації в західних ЗМІ, які вказують на одне, — що питання корупції у нас одне із ключових. Не будемо говорити номер один, два чи три, але одне із ключових на сьогодні.

І окремі корупційні скандали сколихнули не тільки Україну, а вони знаходили серйозний відголос у західних медіа. І тому, власне, я думаю, що питання корупції зрозуміле, очевидне у західних урядах, а також і в команді Трампа.

І тут очевидно, що нам не можна буде цю тему просто закрити лише окремими інтерв'ю чи окремими повідомленнями, мовляв, корупція є на побутовому рівні. Складається враження, що ми нічим не відрізняємося від європейських країн, тому що корупція є скрізь. Її подолати, знищити, ліквідувати на 100% просто неможливо. Є певний відсоток, який все одно буде залишатися.

Але, на мою думку, попри те, що інтерв'ю у форматі «свого хлопця, який за все хороше, який проти всього поганого», який показує про те, що я такий самий трампіст, я підтримую команду Трампа… Інтерв'ю зроблено у психологічному розрізі команди Трампа, маю на увазі тональність, критика опонентів і будь-що інше. Попри все, тільки заяв про те, що корупції у нас немає, не вийде.

Щодо питань корупції чи цій президентській команді, чи наступній доведеться все-таки говорити з нашими західними партнерами не лише мовою емоцій, не лише мовою гарних гасел, а також мовою конкретних кроків — антикорупційний план, пакет законопроєктів, чіткий план дій влади і багато чого іншого. І ця мова буде набагато краще почута.

Показати ще новини