Про це пише Financial Times.

Ця сила має стати центральною частиною гарантій безпеки для України, які розглядає «коаліція охочих», очолювана Францією та Великою Британією за підтримки США.

Проте залишається невизначеність щодо того, які конкретні внески готові зробити окремі країни, зокрема щодо миротворців на землі, та чи базуватимуться ці зобов’язання на угодах про колективну оборону, що зобов’язуватиме європейські країни вступати в бій разом з Україною в разі нової агресії.

За інформацією двох джерел видання, знайомих із дискусіями, «коаліція охочих» умовно ділиться на три групи: ті, хто готовий відправити війська, включно з Великою Британією; ті, хто відмовився, наприклад, Італія; і більшість, що ще не визначилася, наприклад, Німеччина.

Представник Єлисейського палацу повідомив, що країни, готові і здатні надати гарантії безпеки, завершили технічну підготовку. За його словами, наразі достатньо пропозицій від європейських держав-союзників, щоб повідомити американську сторону про готовність взяти на себе відповідальність, якщо США виконають свою частину зобов’язань.

Президент США Дональд Трамп повідомив європейським лідерам, що США нададуть підтримку у сфері розвідки, системи управління та контролю, а також зроблять внесок у систему протиповітряної оборони, але основна ініціатива має залишатися за європейцями.

Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі повідомив, що Британія переглядає готовність своїх збройних сил і прискорює фінансування для можливого розгортання в Україні. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив у середу, 3 вересня, що очікує конкретних пропозицій щодо гарантій безпеки коаліції вже сьогодні або незабаром після цього, що дасть змогу більш активно взаємодіяти зі США.

Financial Times підкреслює, що разом з тим, відчувається певна невизначеність перед самітом: німецькі чиновники — представники однієї з провідних європейських військових держав — негативно відреагували на коментарі президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка цього тижня заявила, що столиці працюють над «досить точними планами» можливого військового розгортання в Україні з «чіткою дорожньою картою».

Президент України Володимир Зеленський, який візьме участь у переговорах у четвер особисто, повідомив, що він обговорив з Макроном підготовчу роботу щодо гарантій безпеки. Він додав, що також обговорювалися питання оборонної підтримки України, поточні потреби, посилення санкцій проти Росії та можливості використання заморожених активів РФ.

Раніше в середу Зеленський провів переговори з лідерами Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Ісландії та Швеції в Копенгагені, де обговорювали можливий внесок кожної країни. Він підкреслив, що тепер потрібно деталізувати, хто за що відповідатиме на суходолі, у повітрі, на морі і в кіберпросторі, і додав, що українська армія є ядром цієї системи — сильною і достатньо чисельною, щоб чинити опір Росії. Це передбачає забезпечення її озброєнням і фінансуванням, над чим триває робота.

Гарантії безпеки для України: останні новини

У четвер, 4 вересня, в Парижі відбудеться зустріч європейських лідерів за участю українського президента Володимира Зеленського, де обговорюватимуть гарантії безпеки для України.

Зустріч розпочнеться об 11:30 за київським часом, о 15:00 запланована телефонна розмова європейських лідерів із президентом США Дональдом Трампом, а о 16:00 відбудеться підсумкова пресконференція.

На засіданні головуватимуть Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Крім них, на зустрічі будуть присутні президент України Володимир Зеленський, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської Ради Антоніу Кошта, президент Фінляндії Александр Стубб, прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Інші європейські лідери приєднаються до саміту через відеозв'язок.