«Росія починає холодокост». Як вберегти енергетичну і газову галузі України від дій «скаженого діда» — інтерв'ю з Ланою Зеркаль
На українців чекає одна з найскладніших зим, вважає секретар РНБО Олексій Данілов, адже Росія планує знищувати критичну інфраструктуру України, зокрема завдавати ударів по енергетичній і газовій системах.
В інтерв'ю Радіо НВ радниця голови правління НАК Нафтогаз України, екс-замміністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль розповіла, як Україна рятуватиметься від дій «скаженого діда» — російського диктатора Володимира Путіна.
— Росія намагатиметься знищити об'єкти української енергетики. Як має змінитися внутрішньо наша енергетична система, щоб витримати цю навалу?
— Наша система дуже стійка. Вона стійка, тому що вона нам дісталася ще в спадок від Радянського Союзу, ми її тільки покращували. Але навіть в неї є певні межі і ліміти. І вона не розрахована на те, щоб одночасно в ній знищували 20%, наприклад, підстанцій, по яких були завдані удари і дронами, і ракетами.
Крім того, наша генерація також зазнала значних пошкоджень.
При цьому ми бачимо, як героїчно працюють наші ремонтні бригади, як вони дуже швидко лагодять всі лінії, а по ним били дуже жорстко. І те, що відбувається з відключеннями [електропостачання], відбувається тому, що для того, щоб полагодити лінію повністю, треба переключитись з основної лінії на резервну. А резервні зазвичай не витримують таке навантаження, яке покладається на основні лінії.
Нам дуже важко передбачати, як будуть розвиватися події. Ми розуміли, що росіяни будуть бити по об'єктам енергетичної інфраструктури. Але жоден з нас не міг собі уявити, що вони здатні завдати такого масованого удару з використанням всіх засобів. І ми не можемо в жодному разі передбачити, що це в них остання така спроба покласти Україну на коліна.
— У цих ударах по енергетичній інфраструктурі простежуються ознаки воєнного злочину і геноциду проти України? Адже кінцева мета росіян — занурити Україну в холод та позбавити людей найелементарнішого: електрики, доступу до медицини зокрема, транспорту. На геноцид і спрямовані зусилля Росії?
— Будь-які пошкодження цивільної інфраструктури — це і є воєнний злочин. Але крім того, що це воєнний злочин, це ще і масований злочин. І фактично вони зараз розпочинають холодокост.
Це те, що вони завжди робили з українцями: був голодомор, а зараз вони починають холодокост. Вони розуміють, що люди не можуть жити в умовах, коли немає електричної енергії. Люди не можуть жити без електричної енергії, тому що тоді не буде водопостачання. Ми не можемо забезпечити людей теплом. І вони все це роблять навмисно. Звичайно, що це злочин.
— Чи можлива в Україні своєрідна енергетична децентралізація, коли в країні мільйони генеруючих потужностей, щоб бити по яких, росіянам просто ракет не вистачить. Я нещодавно розмовляв з Сергієм Корсунським, з послом України в Японії, поставив йому питання про технологічну допомогу Японії в цьому плані. І він сказав, що ми працюємо. Я розумію, що справа це не проста, потребує часу. Але чи це можливо?
— Справа в тому, що електроенергетична система — це як нервова система — вона пронизує всю країну. І вона побудована таким чином для того, щоб балансувати всю систему. Зараз ми приєднані ще і до європейської системи. У системі має бути забезпечена стабільна частота на рівні 50 Гц. І всі об'єкти генерації підключаються до загальної мережі.
Звичайно, що локальні рішення можливі. І вони доцільні. Бо в багатьох регіонах України є відходи, які можна спалювати і виробляти електричну енергію, забезпечувати [вирішення] локальних проблем. Крім того, можна встановлювати сонячні батареї чи вітряки. Все це дійсно має розвиватися. Думаю, що за цим наше майбутнє.
Але зараз питання в тому, щоб пройти зиму, а для цього нам потрібні запчастини. І для цього нам також потрібно зараз отримати можливість насамперед зробити замовлення у західних партнерів щодо виготовлення тих самих великих трансформаторів, які зараз знищили російські ракети й іранські дрони.
Масована атака РФ на Україну
— Україна зараз отримує більше 500 мільйонів євро, якщо я не помиляюся, на відновлення зруйнованої інфраструктури. Чи встигнемо ми закупити те, про що ми зараз говоримо, — запчастини і генератори, щоб в зиму зайти більш-менш в нормальних умовах.
— Я дуже сподіваюся на те, що українська бюрократична система буде працювати так само ефективно, як ремонтні бригади, які зараз лагодять зв’язок.
Водночас у нас є проблеми з тим, що нам потрібно замовляти це дороге обладнання, яким є трансформатори. А його дуже обмежена кількість країн виготовляють. Нам підходять трансформатори, які виготовляються в Україні, але [підприємства] не можуть виготовити стільки, скільки зараз знищено. А ще є Південна Корея: ми зараз починаємо працювати в цьому напрямку, тому що треба, щоб нам допомогли отримати наше замовлення насамперед.
— Укргазвидобування підписало меморандум про співпрацю із чеською компанією в сфері розробки нових родовищ. Це позитивно вплине на газовий баланс в Україні?
— Насправді у Укргазвидобування є дуже багато меморандумів і з канадійськими компаніями, і з німецькими компаніями, і зараз з іспанськими компаніями. Але це питання тільки договору про наміри. Звичайно, я дуже хотіла б, щоб завтра це все запрацювало. Але, на жаль, у газовій сфері так все не працює.
У цьому випадку зараз дуже важливо, щоб Україна створювала привабливі умови, які зможуть надати можливість реалізовувати ці меморандуми. Бо до цього, наприклад, канадійці виходили з проектів саме тому, що отримання ліцензій і дозволів в Україні тривали дуже довго. І вони не бачили комерційного сенсу на продовження.
Від меморандуму до реального видобутку можуть проходити роки. А зараз нам треба пройти цю зиму, і для цього нам може бути недостатньо всього.
— Це виглядає як саботаж. Цей порядок може бути змінений у зв’язку із воєнним станом в країні?
— Звичайно, і порядок можна змінити, і людську природу, і особливості поведінки, і перейти від слів до справ. Це було б дуже добре і доречно. Але зараз ми маємо в своїх газових сховищах мінімум, з яким ми маємо пройти цей зимовий період. Наскільки я розумію, в нас немає остаточного бачення, де і як ми будемо брати додатковий обсяг газу, який нам скоріше за все знадобиться в лютому і березні.
— Хто тисне на гальма в питанні збільшення українського газовидобутку?
— Це в різні періоди були дуже різні люди, але в кінці-кінців все одно це процедури прийняття рішень. Ми наприкінці 2020 року дуже швидко проходили, коли отримували ліцензії на видобуток на шельфі Чорного моря. На жаль, цей проект не відбувся [у зв’язку] зі зміною менеджменту, і з війною, яку розпочала РФ.
— У зв’язку з окупацією ми втратили кілька дуже перспективних газоносних родовищ. Це і Одеське, і на шельфі Кримського узбережжя також. А в Україні є на сьогодні такі перспективні місця для газового видобутку?
— Голіцинське.
— І важливо не гальмувати, я так розумію.
— В Україні є місця для газового видобутку. Звичайно, що під час війни залучити інвестиції і почати розробку нових родовищ набагато складніше, ніж у мирні часи. Але ми ж розраховуємо, що переможемо і умови створимо такі, в яких газовидобування в Україні буде привабливим з усіх точок цього питання.
— Україні по суті вимушено відмовляється від експорту електроенергії. Реальні збитки можна собі уявити від цього?
— Це не збитки, це недоотримання коштів в державний бюджет. Звичайно, дуже шкода, що так відбувається, тому що сьогодні Україні збільшили ще на 100 МВт можливості для експорту і надали додаткові можливості для імпорту. І ми продовжуємо роботу над збільшенням експортних можливостей.
Водночас зараз наші можливості насамперед обмежені пошкодженими лініями передач, і генерацій, які зазнали руйнувань у зв’язку з цими обстрілами.
Але, звичайно, основне питання — це Запорізька атомна станція, яка знаходиться не просто в холодному режимі, а, наскільки я розумію, на генераторах. І це також питання дуже небезпечне, оскільки ніхто не знає, як довго може станція пропрацювати на генераторах і що відбувається на ній. Нам треба вирішувати це питання.
Візит голови МАГАТЕ [Рафаеля Гроссі] в Пітер, в Київ, спрямований саме на знайдення цього рішення щодо демілітаризації. Але ця демілітаризація можлива тільки тоді, якщо станція буде фактично деокупована і звільнена від російських військових.
— Що ви від цього візиту очікуєте? Відомо, що пан Гроссі знову підняв питання демілітаризації станції. Це означає, що Путіну треба вивести війська з ЗАЕС?
— У Гроссі дуже непроста місія. Він має розмовляти з цим скаженим дідом і його переконувати в тому, що він зайняв не своє, і що це українська станція, до якої він не має жодного відношення. Звичайно, що переконати людину, яка знаходиться в якійсь своїй реальності, дуже важко.
Зважати на можливості Гроссі і його переконливість? Я б дуже хотіла. Але в мене немає впевненості, що в нього є аргументи, які можуть переконати Путіна. Єдиний аргумент, який розуміє Путін — це аргумент сили. А для цього потрібно їх притиснути додатково санкціями так, щоб у них не залишалося жодного іншого шляху, ніж тільки полишити станцію. А це можливо. Це можливо насамперед на рівні країн Великої сімки. І починати треба із США, які також ще не запроваджували санкції до атомної енергетики Росії.
— У восьмому пакеті санкцій ЄС також, на жаль, немає цієї опції. Наскільки реалістично, щоб це сталося найближчим часом?
— Не тільки немає! Ще гірше! Там угорці записали, що санкції не будуть застосовуватися до цивільної атомної промисловості. Тобто це була їхня умова, за якою вони підтримали восьмий пакет санкцій. Взагалі восьмий пакет санкцій — це мій «найулюбленіший» пакет санкцій, в якому всі вирішували власні питання.
Я про це і не дуже хотіла говорити, тому що він вийшов, м’яко кажучи, не відповідаючи на питання, що робити далі і як просувати далі українські питання.
— Що відбувається із Саудівською Аравією, яка фактично пішла в фарватері із Росією, плануючи навіть зменшити видобуток нафти на тлі того, що європейські країни проголосили суттєве скорочення і навіть відмову від російської нафти. Це сталося після зустрічей арабських лідерів із Путіним зокрема. Хоча за три місяці до цього був візит до Саудівської Аравії президента Джо Байдена. Ви можете осягнути, що відбувається зараз? Чому в цьому питанні російський диктатор на наших очах перехоплює ініціативу?
— Ви ж бачите, що відбувається крім того? [12 жовтня] відбувся візит президента ОАЕ до Москви. Є певні проблеми, які виникають у відносинах між США та Саудівською Аравією. Вони дуже давні. Претензії є з обох сторін. І це гра, в якій Росія також є розмінною монетою. Це не гра Росії, це гра, я би сказала, арабських країн з США.
— Які преференції вони хочуть вибити від американців, на вашу думку?
— Це і питання впливу, і питання продовження військових дій в Ємені, і питання побудови деяких нафтогонів, постачання зброї в регіон. Це і питання цієї ж історії, яка стосується втрати журналіста. Все це нікуди не зникає.
Ця гра ведеться вже роками. І сьогодні Байден був дуже схвильований заявами Саудівської Аравії. І для них це питання дуже важливе з огляду на те, що вони фактично знизили ціни перед виборами, які в них мають відбутися 8 листопада. Для демократів це питання принципове, оскільки більшість з їхніх виборців є дуже чутливими до цін на пальне. І поведінка, і заяви Саудівської Аравії не сприяють зниженню цін, а навпаки у зв’язку з цим ціни на стелі вже почали зростати.
