Понаїхали. Як РФ іде на воєнні злочини та витісняє нелояльних у Криму із надією утвердити своє право на півострів
Стимулюючи переселення своїх громадян у Крим і витісняючи нелояльних кримчан, влада РФ сподівається утвердити своє право на півострів. Тоді як у міжнародному гуманітарному праві такі дії кваліфікуються як воєнний злочин.
Цей матеріал був підготовлений в межах проєкту Кримська редакція — ініціативи українських журналістів з Криму, покликаної знайти інструменти та рішення для деокупації та реінтеграції півострова.
«Я понаїхав тут? Я з Сибіру! До Росії приїхав!» — кричить на місцеву жительку огрядний чоловік із сумкою навпереваги. Конфлікт відбувається в сімферопольському тролейбусі. Відео потрапило в соцмережі у квітні цього року й стало вірусним.
Відповідно до українського законодавства та міжнародного права, пасажир таки опинився на окупованій території, хоч і не усвідомлює цього. Не дивно. Російська окупаційна влада вважає, що на півострові, як і в інших російських регіонах, застосовується тільки законодавство Росії.
Україні та світовій спільноті, які не визнають окупацію Криму, доводиться постійно нагадувати всім, що Росія — держава-агресор. На Кримський півострів поширюються норми міжнародного гуманітарного права (МГП), а значить, діє заборона на переміщення частини цивільного населення на окуповану територію. Не можна також депортувати українських громадян, що жили до окупації в Криму, в інші регіони Росії або видворяти їх на підконтрольну Києву територію. Але влада Росії не звертає уваги на ці заборони та активно збільшує кількість російських резидентів у Криму.
У Джанкої та Армянську, містах поблизу лінії розмежування, будують багатоповерхові житлові комплекси спеціально для силовиків, які працюють у пунктах пропуску. А в Сімферополі за сім років з’явилося понад п’ять нових мікрорайонів. Там, де раніше був пустир у районі Євпаторійської об'їзної, тепер стоїть спальний мікрорайон Жигуліна роща. Житловий комплекс Гресовський простягнувся вже до сімферопольського аеропорту. Кілька житлових кварталів будують і в районі Московського кільця. У Гурзуфі теж говорять про будівництво — на місці пансіонату Геолог планують звести до десяти житлових висоток.
І пори зростаючі ціни на кримське житло, покупці є, тим паче що пільгові іпотечні програми роблять його доступним для громадян з усієї Росії. А працівникам кримських держструктур пропонують ще більш спрощені системи кредитування.
«Сім'я з Тюменської області взяла іпотеку й купила квартиру в сусідньому будинку, у нашому будинку москвичка, пенсіонерка, придбала трикімнатну квартиру. Їй тут подобається». «Вони ж не вважають, що це окупована територія», — додає співрозмовниця. Переїзд російських громадян на півострів всіляко стимулюють: державними програмами, економічними методами та соціальною підтримкою.
Силовикам, яких набирають для Криму з інших регіонів, надають службове чи пільгове житло або компенсують орендну плату. Дітей силовиків ставлять першими на чергу в дитячі садки та школи. А вчителів набирають за програмою Земський учитель, яка передбачає п’ятирічний контракт на роботу в невеликих містах і селах з одноразовою компенсацією в 1 млн рублів. Схожі програми є для медиків. В оголошеннях про вакансії в Криму, розміщених на всеросійських держпорталах і сайтах регіональних адміністрацій, часто обіцяють надавати житло й соціальний пакет. Держслужбовцям Крайньої Півночі та членам їхніх родин, а також пенсіонерам пропонують компенсації за переїзд у південні регіони, зокрема й у Крим, вони також можуть отримати субсидії на житло. При цьому місцевим кримчанам обмежили доступ на держслужбу за допомогою дискримінаційних вимог: громадянство Росії, знання російського законодавства, кілька років досвіду роботи в держорганах Росії.
Без права на повернення
Атмосфера несвободи, ворожнечі, страху і дискримінації змушує кримчан збирати речі та їхати з півострова. Щорічний потік з Криму на материкову Україну тепер становить близько 5 тисяч осіб — підрахували експерти BlackSeaNews та Інститут чорноморських стратегічних досліджень. Загальна кількість кримчан, які виїхали, сьогодні становить близько 100 тисяч чоловік. Такі дані дає правозахисна організація КримSOS.
Жителі Криму, котрі не захотіли отримувати громадянство Росії, стали іноземцями у себе вдома. Їх, посилаючись на порушення міграційних вимог, видворяють на материк. Крім того, видворення застосовують як кару за вчинення понад двох десятків видів адміністративних правопорушень. На сьогодні йдеться про 4,7 тисячі таких випадків.
Побоюючись переслідувань, майже відразу після кримського «референдуму» на материк виїхали публічні члени Хізб ут-Тахріра. Ця ісламська політична організація в Україні та майже всіх європейських країнах діє відкрито, але в Росії її визнали терористичною. Після того як півострів почав жити за російськими законами, місцеві спецслужби масово відкривають справи проти кримських татар і мусульман, звинувачуючи їх у приналежності до Хізб ут-Тахріра. Така сама доля спіткала віруючих Свідків Єгови. Переслідують і представників Православної церкви України. «Кримських татар і українців вивозять проти їхньої волі з Криму, при цьому вони зазвичай проходять через досить складні та принизливі процедури й етапи», — каже правозахисниця і координаторка Кримської солідарності Лутфіє Зудіева, яка стежить за справами політв'язнів у Криму.
Росія у Криму хоча і зобов’язана, але не дотримується вимог Четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. У ній закріплено, зокрема, й заборону на вивезення ув’язнених з окупованої території. На сьогодні відомо про 9,5 тисячі ув’язнених, вивезених в Росію для відбування покарання там. А також справи вже більш як 100 кримських татар визнано політичними.
Далекосяжні плани
Виправдовуючись, російські чиновники кажуть, що демографічні процеси в Криму нічим не відрізняються від ситуації в південних російських регіонах: Ростовській області та Краснодарському краї. І наводять свої цифри: за даними управління Федеральної служби держстатистики по Криму і Севастополю, на 1 січня 2021 року населення Криму збільшилося всього на 69.170 осіб.
В українському уряді називають значно більші цифри міграції - 500 тисяч переселених до Криму. Такі дані нещодавно озвучив міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Рєзников. А укладачі моніторингового звіту про міграцію в Криму BlackSeaNews та Інституту чорноморських стратегічних досліджень вважають, що де-факто населення Кримського півострова збільшилося більш ніж на 1 млн осіб. І тепер там проживає 3 мільйони 100 тисяч мешканців.
Роман Мартиновський з організації Регіональний центр прав людини пояснює, що масштаб переселення важливий, але набагато важливіше фіксувати сам факт того, як влада Росії створює умови для переселення. Саме це кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Організація збирає та документує факти воєнних злочинів у Криму і передає їх разом із прокуратурою АР Крим до Міжнародного кримінального суду. З 2017 по 2021 рік Україна направила 5 повідомлень з інформацією про факти депортації і примусового переміщення населення, в тому числі ув’язнених, з території півострова. У грудні 2020 року Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду заявив про завершення попереднього вивчення ситуації в Україні й визнав її в межах своєї юрисдикції.
Виселити чи залишити?
Що ж чекає нових «кримчан» після повернення Криму під контроль України? Перша офіційна «дорожня карта» зі звільнення півострова з’явилася в березні цього року. Президент Володимир Зеленський своїм указом ввів в дію стратегію з деокупації та реінтеграції Криму, яку раніше затвердила РНБО. Згідно зі стратегією, Україна гарантує і забезпечить захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території АР Крим та міста Севастополя.
За українським законодавством усі іноземці, які потрапили до Криму після 2014 року не через українські КПВВ або через них, але порушили терміни перебування, перебувають на цій території незаконно. «Я не люблю слово „депортація“, але українським законодавством передбачено видворення із країни», — зауважив Рєзников в ефірі телеканалу Дім у березні 2021 року. Міністр уточнив, що громадяни Росії, які прибули до Криму після анексії, — учасники злочину, скоєного Кремлем.
Влада Росії використовує своїх людей як інструмент у майбутній боротьбі за права на Крим. Але український уряд готовий довести, що колонізація Криму — це частина гібридної війни.
Проект Кримська редакція реалізується за фінансової підтримки Посольства США в Україні.
