Зазначається, що якщо ця стратегія спрацює, українська оборонна промисловість зможе допомогти оснастити американську та європейську армії передовими дронами та іншими військовими технологіями, що розробляються в умовах війни з Росією.

За даними WP, одним із останніх досягнень у вітчизняному арсеналі України є квадрокоптер-дрон, який може ухилятися від російських пристроїв для створення перешкод, пролітати понад 20 кілометрів і скидати шість кілограмів керованих вибухових речовин на танки та інші цінні цілі.

Європейці серйозніше ставляться до загрози з боку Росії відтоді, як адміністрація президента США Дональда Трампа почала давати сигнали, що членам НАТО не варто надто покладатися на США у своїй обороні. Тривога по всій Європі посилилася минулого тижня після того, як російські дрони, запущені з Білорусі, були збиті в повітряному просторі Польщі.

Зі свого боку, Україна шукає інвестиції, щоб утричі збільшити виробництво озброєнь, стати менш залежною від західних партнерів у боротьбі з Росією — і стримати майбутні конфлікти.

Окрім приватних інвестицій, і замість членства в НАТО, гарантії безпеки для України, ймовірно, зосередяться на тому, що європейські уряди інвестуватимуть в її армію — фактично платитимуть Києву за власне виробництво озброєнь і закриватимуть виробничі прогалини взаємовигідними спільними підприємствами.

Зазначається, що інвестиції, зокрема у штучний інтелект і робототехніку, дозволяють Україні робити те, що її союзники ледь могли уявити до повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. За допомогою дронів і автономних машин українські сили тепер можуть вражати цілі дистанційно керованою зброєю на дальших дистанціях і з більшою точністю, а також доставляти припаси й евакуювати поранених з передової, не ризикуючи життями інших солдатів.

Однак WP пише, що дрони — не єдина сфера, де українські оборонні компанії використовують технології, щоб компенсувати значно більшу й краще оснащену російську армію.

Видання підкреслює, що бронетранспортер Ukr Armo Tech, відомий як Гюрза-1, має складні модифікації, розроблені для поглинання ударів дронами та кращого захисту українських піхотинців. Він є більш маневровим транспортом, що може перевозити більше людей, і незабаром піде в серійне виробництво.

У статті йдеться, що те, чого Україна навчилася за більш ніж три роки війни з Росією, — це те, що виробники озброєнь XXI століття повинні вміти — адаптуватися й доставляти на поле бою швидше, ніж їхні попередники.

При цьому європейські оборонні компанії мають середньо- та довгострокове планування, але ще не впровадили ті процеси, які дозволяють здійснювати інновації, необхідні для сучасної війни.