Законодавці США хочуть доручити розвідці оцінити ризики зменшення військової допомоги для України
Американці законодавці хочуть доручити керівникам ключових розвідувальних служб оцінити ризики безпеці США, якщо Вашингтон припинить надавати зброю Україні, а Росія виграє війну.
Про це повідомляє видання The Hill.
Законодавці наполягають на тому, щоб положення про необхідність оцінки було додано до Закону про дозвіл на національну оборону, за який буде голосувати Палата. Вони хочуть доручити Директору національної розвідки, Директору Розвідувального управління Міноборони та Директору Головного розвідувального управління представити доповідь з оцінкою перебігу оборонної війни України проти Росії без допомоги США.
Деталі звіту мають включати вплив допомоги США на здатність українських військових захищатися від російської агресії, якщо Вашингтон продовжить або припинить військову та економічну підтримку і якщо США збережуть або відкликають дозвіл на використання наданих ракет великої дальності для удару вглиб Росії.
Законодавці також хочуть, щоб керівники розвідувальних служб оцінили вплив потенційної поразки України від Росії на інтереси національної безпеки США, включаючи потенційну подальшу агресію з боку Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї.
Звіт має бути поданий у несекретній формі, але може мати секретний додаток і надісланий до комітетів з розвідки Палати представників і Сенату, а також до колегії з питань збройних сил, закордонних справ і зовнішніх відносин і асигнувань.
Законодавці закликають подати звіт протягом 90 днів після підписання закону, що робить незрозумілим, як внесок керівників розвідки діючого президента Джо Байдена буде враховуватися у звіті порівняно з кандидатами обраного президента США Дональда Трампа на керівні посади в розвідці в його адміністрації.
«Мирний план» Трампа для України — що відомо
6 листопада видання The Wall Street Journal повідомило, що радники Дональда Трампа висунули різні версії плану фактичного заморожування лінії фронту в Україні. Одна з них передбачає відмову України від вступу до НАТО протягом 20 років.
За даними видання, цей план передбачає заморожування лінії фронту і створення 800-мильної демілітаризованої зони (майже 1300 км). Крім того, він передбачає залишити Росії приблизно 20% території України, які країна-агресор захопила.
7 листопада повідомлялося, що в Офісі президента України засумнівалися в достовірності цього плану.
«Загалом можна сказати, що справжні плани президентів навряд чи анонсуються в газетах. А російських вкидань у газетах завжди багато», — коментував публікацію радник президента України з комунікації Дмитро Литвин.
Видання The Economist повідомило, що офіційні особи в Україні спираються на два публічні формулювання «мирного плану» Дональда Трампа.
Зі свого боку видання The Telegraph повідомляло, що план Трампа може передбачати розміщення європейських і британських військ у 1200-кілометровій буферній зоні між російською та українською арміями.
24 листопада британське видання The Guardian повідомляло, що в оточенні Трампа є люди, які можуть умовити його вести переговори з Україною на умовах російського диктатора Володимира Путіна — якщо РФ погодиться розірвати стратегічне партнерство з Китаєм.
3 грудня WSJ написало, що Зеленський непомітно змінює свою риторику щодо припинення війни з Росією, натякаючи на те, що Україна готова на мирні переговори за умови надання їй запрошення на членство в НАТО.
7 грудня Зеленський, прибувши в Париж на церемонію відкриття Собору Паризької Богоматері, узяв участь у тристоронній зустрічі з Трампом та президентом Франції Еммануелем Макроном. За словами прессекретаря Зеленського Сергія Никифорова, зустріч тривала близько 35 хвилин. Він повідомив, що Зеленський, Макрон і Трамп зустрічалися віч-на-віч, в кімнаті більше нікого не було.
8 грудня Дональд Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social, що в Україні потрібно «негайно припинити вогонь» і закликав Київ і Москву почати переговори. Зеленський відреагував на заклик Трампа щодо «негайного припинення вогню», наголосивши на необхідності гарантувати надійність миру.
