Про це пише Едвард Карр, заступник редактора видання The Economist.

Автор зазначає, що якщо війна Росії проти України триватиме до 10 червня 2026 року, вона стане довшою за Першу світову. Він підкреслює, що, за очікуваннями, обидва конфлікти мали завершитися за кілька тижнів.

Однак Карр пише, що, як і в Україні, бої під час Першої світової зайшли в глухий кут, а вище командування марнувало людські життя в безнадійних атаках. Журналіст зазначає, що у серпні 1918 року союзники застосували нову тактику, щоб прорвати німецькі лінії. Сьогодні ж, навпаки, Україна не здається, а Росія не знає, як перемогти.

«Навіть за умов диктатури лідер, який не має теорії перемоги, накопичує проблеми. Як цар Микола II на власному досвіді переконався під час Першої світової війни, рано чи пізно розплата настане. Чим більше Путін безглуздо втрачає російських життів сьогодні, тим з більшою кризою він зіткнеться завтра», — вважає Карр.

Як зазначає автор, корінь проблем російського диктатора Володимира Путіна полягає в тому, що він не зміг перемогти Україну на полі бою.

Журналіст зауважує, що наступ влітку 2025 року зазнав жахливого провалу. Тактика ж РФ полягає в тому, щоб відправляти невеликі групи у ​​зону смерті. Втім, якщо деякі солдати прориваються, інші не можуть скористатися успіхом. Щойно вони збираються у великі купи, їх знищують, пише Карр.

«За рік до середини жовтня втрати росіян зросли майже на 60% — до показників від 984 000 до 1 438 000. Зараз кількість загиблих становить від 190 000 до 480 000. Можливо, на кожного загиблого українця припадає п’ятеро росіян», — каже автор.

Попри втрати, зауважує Карр, російська армія протягом літа 2025 року не змогла захопити жодного великого міста. Журналіст підкреслює, що хоч РФ і наступає, але для окупації чотирьох областей їй знадобиться ще п’ять років.

Автор пише, що якщо темпи вбивств поточного року збережуться, то загальні втрати Росії сягнуть майже 4 мільйонів.

Він зауважує, що відсутність прогресу на фронті пояснює, чому Путін завдає ударів по українських містах та інфраструктурі.

Журналіст зазначає, що цими діями російський диктатор сподівається зробити частину України непридатною для життя та підірвати моральний дух. Втім, за словами автора, напади на мирних жителів рідко призводять до колапсу країни.

Разом з тим, українські далекобійні удари по території РФ можуть вплинути на думку деяких людей.

«Опитування показують: 70% росіян кажуть, що підтримують війну. Можливо, лише кожен п’ятий з цих людей є палким фанатиком. Решта ж обирає легший шлях, відмовляючись думати про те, що відбувається. Але, завдаючи ударів по нафтовій інфраструктурі та аеропортах, коли економіка сповільнюється, а бюджети скорочуються, Україна може змусити росіян зіткнутися з реальністю», — пише Карр.

Журналіст зазначає: Путін також сподівався, що президент США Дональд Трамп схилить шальки терезів на його користь. Карр підкреслює, що, припинивши обмін розвіданими та зупинивши постачання ППО, очільник Білого дому справді міг би нав’язати Україні поганий мир.

Автор зауважує, що Трамп намагався зробити це на початку 2025 року, але нині ця тактика вже не видається реалістичною.

Окрім того, як зазначає Карр, Європа тепер оплачує рахунки Києву, нейтралізуючи головну претензію руху MAGA щодо експлуатації Америки. Також кинути Україну напризволяще Трампу заважає його прагнення стати лауреатом Нобелівської премії миру. Ба більше, у жовтні він навіть запровадив санкції проти російських компаній Лукойл і Роснефть.

Як пише журналіст, Путін може сподіватися, що європейська рішучість розпадеться, а гроші, необхідні Україні для продовження боротьби, закінчаться в лютому. Втім, навіть у випадку приходу до влади популістів, які не забезпечать підтримку для процвітання після війни, це не те саме, що покинути Київ у розпалі битви.

«Аргументи про те, що Україна — ключ до європейської безпеки, є беззаперечними. Якщо Київ впаде, Путін контролюватиме найбільшу армію Європи та потужну оборонну промисловість», — каже Каррр.

Він зазначає, що якщо буде створений надійний багаторічний механізм фінансування, то Путін знатиме, що економіка України може пережити російську.

Журналіст припускає: дехто вважає, що російський диктатор вірить у те, що час на його боці, інакше він би вже просив про мир. Однак уроки В'єтнаму, Афганістану та Іраку полягають в тому, що лідери чіпляються за свої сили в надії, що щось трапиться.

Тому, каже автор, є ймовірність, що Путін продовжить воювати у 2026 році, очікуючи, поки його генерали знайдуть новий спосіб ведення війни, поки в України закінчаться люди, поки уряд Зеленського розпадеться або поки Трамп чи Європа втратять терпіння.

«Але якщо нічого з цього не станеться, Путін накопичує передумови для катастрофи. Росія заклала свою економіку, змусила Фінляндію та Швецію вступити до НАТО, підпорядкувала себе Китаю та знищила ціле покоління молодих людей. І заради чого? Щойно це питання виникне на вустах росіян, світ зіткнеться з новою небезпекою. Путін може визнати поразку за кордоном і розпочати терор у себе вдома. Або ж він може піти на ескалацію», — резюмує Карр.

У червні аналітики Інституту вивчення війни (ISW), підбиваючи підсумки нового раунду перемовин України та РФ у Стамбулі, констатували, що і ця зустріч, і російський «меморандум» з вимогами про припинення війни продемонстрували, що Росія наполягає лише на повній капітуляції України і намагатиметься досягати цієї мети доти, доки Путін вірить, що РФ може перемогти Україну військовим шляхом.

Росія намагається зірвати мирний процес і затягнути війну, щоб отримати додаткові здобутки на полі бою, підкреслювали аналітики.

У звіті за 5 вересня експерти ISW вказали, що російський диктатор Володимир Путін намагається унеможливити мирні переговори з Україною, повторюючи фейки про «нелегітимність» президента Володимира Зеленського та перекладаючи провину за відсутність прогресу на Київ.

31 жовтня видання Financial Times, посилаючись на джерела, повідомило, що США скасували саміт між американським президентом Дональдом Трампом і Путіним у Будапешті через непоступливу позицію РФ стосовно жорстких вимог щодо України, які були викладені в меморандумі, надісланому Москвою.

10 листопада речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що війна проти України припиниться тоді, коли РФ «досягне тих завдань, які вона ставила від самого початку».