Відсутність допомоги для України від США вже вплинула на поле бою — Столтенберг
У четвер, 15 лютого, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що блокування допомоги Україні від США вже має вплив на поле бою.
Про це він сказав після прибуття до штаб-квартири Альянсу в Брюсселі, повідомляє Le Vif.
«Ми вже бачимо вплив того, що Сполучені Штати не змогли прийняти рішення», — сказав Столтенберг, відповідаючи на питання про нестачу боєприпасів для українських військ.
Раніше генсек НАТО закликав країни Альянсу негайно надати Україні боєприпаси із власних запасів та збільшувати вже наявні виробництва, а у довгостроковій перспективі - збільшувати виробничі потужності.
Столтенберг також заявляв, що НАТО має готуватися до можливої десятирічної конфронтації з Росією, оскільки її агресія може поширитися й на інші країни, якщо російський диктатор Володимир Путін переможе в Україні.
Тоді він закликав до прискорення виконання замовлень для європейських оборонних компаній і наголосив, що в умовах ринкової економіки виробники озброєнь потребують підписаних контрактів для нарощування виробництва.
31 січня представник Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель заявив, що до березня Євросоюз виконає лише на 52% обіцянку щодо надання Україні одного мільйона артилерійських снарядів, а у Єврокомісії заявили, що блок зможе виготовити один мільйон тільки до кінця зими 2024 року.
Затримка допомоги Україні від США — що відомо
6 грудня законопроєкт про фінансування допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму близько $106 млрд не пройшов процедурного голосування в Сенаті США через вимоги республіканців про жорсткішу міграційну політику. Вони прагнули посилити захист кордону з Мексикою і розглядати це питання тільки в прив’язці до допомоги Україні та Ізраїлю.
19 січня спікер Палати представників Майк Джонсон розповів, що він часто обговорює питання посилення кордонів із колишнім президентом США Дональдом Трампом — зокрема, розмовляв із ним напередодні наради Байденом, присвяченій кордону та допомозі Україні.
26 січня Financial Times писала, що через те, що республіканці піддаються впливу Трампа, який вимагає, щоб партія відхилила компромісну угоду щодо імміграції.
31 січня у своїй першій офіційній промові на посаді спікера Джонсон заявив, що угода, що формується в Сенаті, не є достатньою, щоб запобігти проникненню мігрантів із Мексики до США. Напередодні Джонсон уже натякав, що не розблокує допомогу Україні. Угоду в Сенаті він назвав «абсолютно мертвою».
5 лютого Сенат США оприлюднив пакет законів на 118 мільярдів доларів, який містить 60 мільярдів доларів для України, допомогу Ізраїлю на 14 мільярдів, майже 5 мільярдів союзникам в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, 20 мільярдів на посилення міграційної політики, а також надання гуманітарної допомоги цивільним жителям сектору Гази.
6 лютого Джо Байден звинуватив 45-го президента США Дональда Трампа в тому, що той намагається залякувати республіканців у Палаті представників і Сенаті, щоб вони не голосували за законопроєкт щодо України.
7 лютого Сенат США не підтримав розгляд двопартійного пакета прикордонних реформ, до якого входить допомога для України та Ізраїлю. Відповідний законопроєкт не отримав достатньої кількості голосів під час процедурного голосування.
Після цього було вирішено відкласти заходи щодо кордону з Мексикою, натомість розглядаючи допомогу лише для України, Ізраїлю і Тайваню.
13 лютого Сенат США у фінальному голосуванні підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню розміром $95 мільярдів, $60 млрд з яких — для Києва.
Однак Джонсон заявив, що наразі не збирається виносити законопроєкт на розгляд.
Агенція NBC з посиланням на джерело повідомляла, що Джонсон хоче зустрітися з Байденом віч-на-віч перед тим, як ухвалювати законодавство.
