Про це Вітакер заявив в інтерв'ю Bloomberg Television у вівторок, 18 листопада.

За словами посла, реалізація цих заходів стане «значним кроком» у забезпеченні довгострокового фінансування Києва — як в економічному, так і у військовому плані.

«Але я думаю, що це також вказувало б на новий крок — більш агресивну Європу. Зараз настав час для них діяти сміливо», — зазначив Вітакер.

Європейський Союз наразі узгоджує механізм використання заморожених активів РФ, однак процес ускладнюється тим, що деякі країни-члени, зокрема Бельгія (де більшість активів розміщено у кліринговій палаті Euroclear), висловлюють занепокоєння щодо можливих судових позовів та каральних заходів з боку Москви.

Обговорення довгострокового фінансування України на наступні два роки є ключовим для європейських союзників. ЄС розглядає кілька варіантів, зокрема: використання заморожених активів РФ без конфіскації коштів Центрального банку, прямі гранти від держав-членів на суму щонайменше 90 мільярдів євро, або спільний борг ЄС для надання позики.

Якщо план щодо використання російських активів провалиться, ЄС розглядає можливість виділення Україні гранту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026−2027 роки.

8 листопада ЗМІ повідомляли, що Єврокомісія і Бельгія поки що не досягли прориву в переговорах щодо «репараційного кредиту» для України.

ЄС хоче залучити близько €140 млрд заморожених російських активів, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear. Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вимагає, щоб усі країни Євросоюзу розділили юридичні та фінансові ризики, пов’язані з «репараційною позикою», і гарантували повну суму, щоб Бельгії не довелося повертати її в разі проблем.

У жовтні видання Politico писало, що країни Європейського Союзу будуть змушені залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу на підтримку України, якщо Бельгія не погодиться на використання заморожених російських активів для «репараційного кредиту».