В Ефіопії поліція застосувала сльозогінний газ на похороні застреленого інженера масштабного проекту ефіопської ГЕС

29 липня 2018, 22:31

У столиці Ефіопії Аддіс-Абебі поліція застосувала сльозогінний газ під час похорону Сіменью Бекеле, головного інженера проекту ефіопської ГЕС. Бекеле знайшли в четвер за кермом свого автомобіля з вогнепальною раною у голові.

Про це повідомляє CNN.

Тіло Бекеле привезли на міську площу Мескель на катафалку, який супроводжували близько 50 білих автомобілів. На похорон інженера ефіопської ГЕС зібралося кількадесят тисяч людей.

Реклама

"Близько 20 хвилин люди кричали, що уряд усе ще далекий від демократії", - сказав 35-річний Бісрат Тешом, який був на площі.

Кілька протестувальників спробували залізти на стовп і замінити нинішній ефіопський прапор із зіркою на попередню версію прапора без емблеми, на знак політичного непокори. Зірка - символ єдності, але громадськість уже давно обурена тим, що зірку додали до прапора без публічного обговорення та згоди.

"Поліція почала розпорошувати сльозогінний газ серед людей, потім усі розбіглися. Такого ніколи не було", - сказав Тешом.

Бекеле був популярною фігурою, яка стала синонімом амбітного флагманського проекту найбільшої гідроелектростанції на Нілі, предметом національної гордості.

Війна закінчена: Еритрея і Ефіопія підписали спільну декларацію

Ефіопія з 2012 року реалізує на Блакитному Нілі масштабний проект будівництва греблі "Відродження", запуск якої, запланований на 2018-2019 роки, за визнанням експертів, неминуче вплине на ситуацію з водою в розташованих нижче за течією Судані та Єгипті.

Ефіопія пояснює будівництво ГЕС тим, що країні з економікою, що розвивається, потрібне нове стабільне джерело електроенергії (заявлена ​​потужність ефіопської ГЕС складе близько 6 тисяч мегават). Гідроелектростанція на Нілі, яка стане найбільшою в Африці, дозволить країні не тільки повністю забезпечувати себе електроенергією, а й продавати її сусідам.

При цьому в Аддіс-Абебі запевняють, що не збираються обмежувати права Єгипту і Судану. Однак у Каїрі і Хартумі проблему бачать інакше. Єгипет, квота якого складає 55,5 мільярда кубометрів води на рік, наполягає на збереженні своїх "історичних прав" на воду Нілу, гарантованих міжнародними угодами 1929 і 1959 років.

Показати ще новини