Напередодні Financial Times із посиланням на трьох українських чиновників повідомило, що підписання угоди між Україною та США в останній момент зіткнулося з перешкодою. Коли перша віцепрем'єрка — міністерка економіки Юлія Свириденко прямувала до Вашингтона для підписання, команда міністра фінансів США Скотта Бессента сказала їй, що вона «має бути готова підписати всі угоди або повернутися додому». Ймовірно, йдеться як про угоду про створення Інвестиційного фонду, так і про ще дві технічні угоди — про безпосереднє створення фонду та його фінансування і наповнення.

Бессент пізніше заявив, що Україна «в останній момент» вирішила внести деякі правки в угоду, але джерело Суспільного це спростувало.

Угода про критичні мінеральні ресурси між Україною та США — що відомо

Україна і США підписали угоду про ресурси 30 квітня. У документі йдеться про створення Інвестиційного фонду відновлення США-Україна.

Інфографіка: NV

Фонд буде спільною ініціативою двох держав із рівним розподілом участі - 50/50. Кошти фонду інвестуватимуться виключно в Україну — у видобуток корисних копалин, нафту, газ, інфраструктурні та переробні проєкти. Повний контроль над надрами і ресурсами залишається за Україною, як і право визначати умови використання національних ресурсів.

Президент Дональд Трамп заявив, що США отримають від угоди з Україною «набагато більше, ніж $350 млрд». За його версією, саме таку суму допомоги експрезидент США Джо Байден направив Україні.

У Білому домі зазначили, що партнерство між США та Україною «посилає потужний сигнал Росії» про те, що Вашингтон зацікавлений у довгостроковому успіху України.

1 травня заступник міністра — торговий представник України Тарас Качка заявив, що угода про корисні копалини між Україною і США складається з 12 статей і преамбули.

Президент Володимир Зеленський назвав угоду першим результатом зустрічі з Трампом у Ватикані та заявив, що Україна зацікавлена у якнайшвидшій ратифікації документа у Верховній Раді.