«Це дуже важкий хрест». Сибіга з «твердонахабністю» змінив на чолі МЗС Кулебу з «глибокою інтелігентністю»: чому і чого чекати — інтерв'ю NV
Андрія Сибігу 5 вересня призначили на посаду міністра закордонних справ України замість Дмитра Кулеби. Чому і навіщо, в інтерв'ю Radio NV розповів надзвичайний і повноважний посол Андрій Веселовський.
— Коли змінюють міністра закордонних справ під час гарячої фази війни з Росією, про що це сигналізує, на вашу думку?
— Це, можливо, не той випадок, коли це про щось сигналізує. Тому що Дмитро Кулеба був міністром три роки і це немало загалом. Бути міністром у ситуації, яка в нас зараз, витримувати шалений тиск — інформаційний, психологічний, — весь час бути в вирі міжнародних подій, зустрічей, і чути, можливо, не дуже приємні слова та не обов’язково позитивні відповіді, — це дуже важкий хрест. Можна тільки поспівчувати в цьому Дмитру Кулебі. Тепер це чекає Андрія Сибігу, цей хрест перекладається.
З іншого боку, ми знаємо з різних джерел — і з нашої преси, і з закордонних ЗМІ, — що відносини міністра Кулеби з керівництвом держави були не блискучі, скажімо так, не дуже плинні.
Врешті тут треба згадати першого міністра закордонних справ за президента Зеленського, [Вадима] Пристайка. Ми пам’ятаємо, Пристайко протримався міністром пів року, потім був замінений. Тому що він бачив свою роль міністра як представника української дипломатії за кордоном. Йому дали зрозуміти, що його роль повинна бути меншою, і на цьому тлі відправили до Британії, де слідкували, чи він там далі не вважає себе послом України в повній мірі. І врешті він повернувся додому.
На тій хвилі було обрано Дмитра Кулебу як людину, яка щойно написала дуже цікаву книжку про підривну роль ЗМІ та соцмереж у сучасній політиці та міжнародних відносинах. І також він був доволі яскравою людиною взагалі, тому його взяли в якості міністра.
Але ж він був не зі свого середовища. Тому його більш-менш терпіли… Не зовсім «терпіли», а ставилися як до слухняної падчерки. Він виконував свої обов’язки впродовж трьох років. Тепер буде новий міністр, який уже практично є вихідцем із середовища оточення президента. Тому його і запропонували на цю посаду.
Потрібно сказати, що, з погляду виконання своїх обов’язків і професійності, і Дмитро Кулеба, і Андрій Сибіга є достатньо досвідченими людьми, які бували у всяких, зокрема і складних, дипломатичних ситуаціях. Тому рівень професіоналізму в цьому сенсі не постраждає.
— Багато західних медіа зацікавлені цими змінами в Кабміні, зокрема щодо міністра закордонних справ. Вони вживають словосполучення «недостатня лояльність». А що означає лояльність міністра закордонних справ, зважаючи на те, що він представляє свою країну, є кандидатурою, яку подає президент, чи могли би пояснити?
