Східноєвропейський бунт: як змінюється влада в ЄС

3 липня 2019, 14:14

Європейський союз після триденних суперечок нарешті зумів домовитися і поділити посади. Сильний спротив Німеччині та Франції чинили східні європейці. Ось як це було.

Європейський союз зумів домовитися і уникнути паралічу влади в найбільшому економічному та політичному союзі планети з населенням пів мільярда людей. Після трьох днів запеклих суперечок та взаємних звинувачень сонні лідери 28 країн ЄС розподілили ключові посади в керівництві блоку.

Люксембуржець Жан-Клод Юнкер восени поступиться місцем 60-річній німкені Урсулі фон дер Ляєн, давній соратниці канцлерки Ангели Меркель та першій жінці на посаді міністра оборони Німеччини.

Посада голови Європейського центрального банку дісталася другій найбільшій країні блоку — Франції. Італієць Маріо Драґі передасть його 63-річній голові Міжнародного валютного фонду Крістін Лаґард.

Поляка Дональда Туска на чолі Європейської ради замінить 43-річний бельгійський прем'єр Шарль Мішель. А за зовнішню політику ЄС замість італійки Федеріки Могеріні відповідатиме 72-річний міністр закордонних справ Іспанії, соціаліст Жозеп Боррель.

ЄС переживає п’ятирічну ротацію начальників після травневих виборів до Європарламенту, на яких центристи втратили впевнену більшість, що пожвавило нудну європейську політику і змістило баланс влади від консерваторів до лібералів.

Вибори наступників оголили одразу кілька розколів в ЄС та поставили під питання єдність і працездатність блоку, який і без того переживає непрості часи через брекзит, підйому націоналізму та млявого економічного зростання.

Провал

Не всі журналісти витримали 18-годинний саміт
Reuters
Не всі журналісти витримали 18-годинний саміт

Триденне перетягування канату першим вивело із себе президента Франції Еммануеля Макрона.

«Ми виставляємо в поганому світлі і Європейську раду, і Європу. Складається враження, що Європа поводиться несерйозно», — сердився французький лідер після того, як кілька країн пішли йому наперекір.

«Потрібно гарно розібратися в причинах цього провалу. Наша репутація дуже заплямована нескінченними засіданнями, які нічим не закінчуються», — сказав він і повторив свою травневу тезу про те, що він проти подальшого розширення Євросоюзу за рахунок балканських країн, доки ЄС не реформують, щоб він став більш цілісним і легше керованим союзом.

Франція та Німеччина традиційно ділили найважливіші посади в ЄС. Проте голос нових членів союзу звучить дедалі впевненіше, і цього разу вони зуміли зірвати плани старших побратимів.

Ось як це було.

Бунт

Меркель і Макрону було про що поговорити на саміті в Осаці
Reuters
Меркель і Макрону було про що поговорити на саміті в Осаці

До травневих виборів в Європарламент очікувалося, що як і минулого разу, Єврокомісію — виконавчий орган, своєрідний уряд ЄС — очолить кандидат від найбільшої фракції, ліберально-консервативної Європейської народної партії, в яку входять соратники Меркель. Кандидатом був німець Манфред Вебер.

Проте на виборах консерватори здали частину позицій на фоні успіху зелених. Ліберал Макрон скористався моментом, очолив спротив — і незабаром Вебер вже не був кандидатом.

Суперечка Франції з Німеччиною тривала недовго: Меркель, яка скоро йде, погодилася на компроміс, і в кулуарах зустрічі «Великої двадцятки» в Осаці минулими вихідними вони з Макроном домовилися висунути Юнкеру в наступники його першого заступника, колишнього міністра закордонних справ Нідерландів Франса Тіммерманса.

Але сталося не так, як гадалося.

Країни Вишеградської четвірки — Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина — різко запротестували. Вони мають давній зуб на Тіммерманса, бо саме він на посаді єврокомісара критикував їх за порушення європейських цінностей та наступ на свободу слова і незалежність судової системи.

Міграційна криза розколола Європу
Getty Images
Міграційна криза розколола Європу

А головне — вони рішуче розходяться в поглядах на міграцію. І тут їх підтримав інший прихильник закритих кордонів — важковаговик європейської політики Італія, у якої зіпсувалися стосунки із Брюсселем ще й тому, що популісти, які прийшли до влади, почали тринькати гроші з порушенням європейських бюджетних правил.

Їхню спільну думку висловив чеський прем'єр Андрій Бабиш:

«Він (Тіммерманс) завжди просував неприйнятну для нас міграційну політику, тому ця кандидатура абсолютно неприйнятна. І я не знаю, чому прем'єри Франції, Іспанії, Нідерландів та Німеччини не можуть цього зрозуміти».

Голос здорового глузду

Іспанський прем'єр Петро Санчес не залишив репліку без відповіді.

«Його (Тіммерманса) відкинули за те, що він відстоював принципи та європейські цінності, захищав положення наших домовленостей. Це неприйнятно», — сказав він.

Для призначення голови Єврокомісії кандидату потрібно заручитися підтримкою лідерів 21 з 28 країн ЄС, що представляють 65% населення блоку. Технічно голоси продавити Тіммерманса були, але така суперечлива постать могла поставити під питання дієздатність виконавчого органу ЄС і лише загострити розбіжності.

До того ж, оскільки принципова п’ятірка почала бійку до останнього, інші невдоволені вирішили поділитися своїми сумнівами.

Ірландія, Латвія і Хорватія закидали Франції та Німеччині те, що вони узгоджували кандидатуру за їхніми спинами. А консерватори з Європейської народної партії відмовлялися підтримувати соціаліста Тіммерманса.

За цим столом три довгих дні вирішувалися долі Європи
Reuters
За цим столом три довгих дні вирішувалися доля Європи

Голос розуму за традицією пролунав з вуст Меркель.

«Голосувати проти всієї Вишеградської групи і проти такої країни, як Італія, було б дуже складно, — сказала вона. — На те, щоб владнати суперечки потрібен час. Ми маємо зрозуміти, що всім доведеться зробити невеликий крок на зустріч один одному — і я маю на увазі кожного».

І всі послухалися канцлера.

Рішення ще мають затвердити євродепутати, які зібралися у вівторок на перше засідання. В середу вони, як очікується, оберуть голову Європарламенту — найслабшої ланки в тріаді європейської влади.

У законодавчій гілці першу скрипку грає Європейська рада, що на кшталт верхньої палати парламенту. Вона складається з глав усіх 28 держав ЄС і визначає політику союзу.

Європарламент — подоба нижньої палати — його молодший партнер. Він не має права законодавчої ініціативи, але наділений наглядовими повноваженнями, а його згоду необхідно для затвердження бюджету ЄС (170 млрд євро в цьому році).

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber !