«Реагувати рішучіше, але не збивати». Макрон пояснив, як НАТО має реагувати на російські провокації в небі
Макрон заявив, що НАТО має «реагувати рішучіше» на російські провокації в небі, але не збивати російські літаки (Фото: REUTERS/Sarah Meyssonnier)
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни НАТО повинні «реагувати рішучіше» на порушення російськими літаками повітряного простору, але не збивати їх. Про це повідомляє Le Figaro.
«Якщо хтось знову вас провокує, вам доведеться реагувати трохи рішучіше. Але, зіткнувшись із цими випробуваннями з боку російської армії, ми не збираємося відкривати вогонь», — сказав Макрон.
Також французький президент зазначив, що НАТО відреагувало на російські провокації пропорційно, посиливши свою оборонну позицію.
У разі нових інцидентів із вторгненням у повітряний чи наземний простір Альянсу доведеться посилити відповідь, додав Макрон.
23 вересня на спільній із президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Нью-Йорку Дональд Трамп заявив, країни НАТО мають збивати російські літаки, якщо вони заходять у їхній повітряний простір.
Після порушення повітряного простору Естонії російськими літаками МіГ-31 міністерка оборони Литви Довілє Шакалєнє нагадала про випадок 2015 року, коли Туреччина збила російський Су-34, який перебував у її повітряному просторі 17 секунд.
Останні російські провокації на території країн НАТО — що відомо
Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БпЛА було збито.
12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. За даними ЗМІ, БпЛА РФ, імовірно, летіли атакувати логістичний центр у Жешуві.
Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.
13 вересня в міністерстві національної оборони Румунії повідомили, що о 18:23 літаки F-16 виявили в національному повітряному просторі дрон, який вони переслідували приблизно за 20 км на північний захід від села Кілія-Веке, де він зник із радарів. Там також вказали, що безпілотник не пролітав над населеними пунктами і не становив безпосередньої загрози для населення.
19 вересня прикордонна служба Польщі повідомила про те, що два російські винищувачі низько пролетіли над польською нафтовидобувною платформою Petrobaltic у Балтійському морі.
20 вересня в Міністерстві оборони Естонії опублікували карту, на якій показано порушення повітряного простору країни трьома російськими винищувачами МіГ-31. 19 вересня ці винищувачі без дозволу увійшли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою і перебували там близько 12 хвилин.
У зв’язку з порушенням свого повітряного простору країна також уперше за 34 роки свого членства в ООН скликала засідання Радбезу.
23 вересня аеропорт Копенгагена був змушений призупинити роботу на кілька годин через дрони, зафіксовані в межах території, що охороняється. Хто саме їх запустив, поліція Данії поки що не з’ясувала.
Одразу після Копенгагена, у Норвегії тимчасово закрили повітряний простір над аеропортом Осло після появи невідомих дронів. Усі рейси, що мали приземлятися там, перенаправили до інших аеропортів.
Окрім того, 23 вересня Північноатлантична рада НАТО зібралася для проведення консультацій відповідно до статті 4 і рішучого засудження порушення Росією повітряного простору Естонії 19 вересня. Альянс звинуватив РФ в ескалації та пообіцяв «рішучу відповідь»
23 вересня Норвегія заявила, що РФ тричі порушила її повітряний простір у 2025 році: одного разу навесні й двічі влітку.
