Вимоги Москви не можуть бути відправною точкою для переговорів з НАТО — глава МЗС Чехії
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський відхилив пропозиції Москви щодо гарантій безпеки як неприйнятні. Він наголосив на необхідності деескалації з російської сторони в якості умови переговорів з НАТО.
Про це він заявив на міністерській зустрічі НАТО, яка відбулася у п’ятницю, 7 січня, повідомляється на сайті МЗС Чехії.
«Міністр Ліпавський та його колеги з НАТО погодилися з необхідністю підтримки безпеки та суверенітету України та підготовки до подальшої ескалації або можливого військового конфлікту. Міністри були єдині в розумінні необхідності стримувати Росію від можливої агресії… На думку Чехії, сформульовані Росією вимоги не можуть бути відправною точкою для переговорів», — йдеться у заяві чеського МЗС.
Там вважають, що Альянс має представити власні пропозиції щодо дій та перспективи на майбутнє.
Глава МЗС Чехії заявив, що кожна держава має право визначати власне майбутнє, і нагадав, що сфери впливу, які обмежують суверенітет держави, були відкинуті Основоположним актом Росія-НАТО, який сама Росія підписала на найвищому рівні у 1997 році.
Наступного тижня НАТО проведе зустріч за участю України напередодні своїх переговорів з РФ.
17 грудня 2021 року Росія висунула пропозиції щодо гарантій забезпечення її безпеки. Йдеться про два документи — Договір між РФ та США про гарантії безпеки та Угоду про заходи забезпечення безпеки РФ і держав-членів організації Північноатлантичного договору.
Так, Росія хоче, щоб НАТО зупинив розширення на схід і зобов’язався не приймати Україну до Альянсу. Крім цього РФ вимагає припинити постачання зброї в Україну та вивести контингент військових радників і інструкторів, а також не брати участь у навчаннях на українській території.
Також у списку міститься вимога вивести всі війська та припинити постачання зброї до країн, що вступили до Альянсу після 1997 року, тобто Польщі, країн Балтії та балканських країн.
У проєкті договору йдеться про те, що сторони зобов’язуються не розгортати ракети середньої та малої дальності в районах, звідки вони можуть вражати територію одна одної, а також мирно вирішувати всі суперечки та утримуватися від застосування сили.
Цим вимогам з боку Москви передувало накопичення російських військ біля українських кордонів. За даними Міноборони України та західних ЗМІ, Росія сконцентрувала близько 100 тисяч солдатів та наступальне озброєння поблизу кордонів України та на тимчасово окупованих територіях.
Нарощування військ на українських кордонах продовжується. У ГУР Міноборони прогнозували, що воно вийде на пік наприкінці січня 2022 року.
Західні ЗМІ повідомляли, що російське вторгнення в Україну може бути здійснене на початку 2022 року, до цього буде залучено до 175 тис. військовослужбовців РФ.
У російському керівництві заперечують інформацію про підготовку вторгнення, заявляючи, що перекидання військ — це внутрішня справа РФ. При цьому у Кремлі заявляють про можливі провокації з боку України та нібито плани Києва повернути окуповані території військовим шляхом.
Ситуація поблизу східного українського кордону викликає занепокоєння серед чиновників США та країн Європи. Західні лідери проводять зустрічі на різних рівнях та обговорюють можливі способи протидії російській агресії.
