Інавгураційне засідання Ради Україна — НАТО провели влітку 2023 року під час Вільнюського саміту Альянсу. Тоді її створили як «новий спільний орган, у якому союзники та Україна засідають як рівноправні члени для просування політичного діалогу, участі, співпраці та євроатлантичних прагнень України до членства в НАТО». Відтоді Рада збиралася двічі: на рівні послів у липні та ще раз у жовтні.

Сьогодні ж міністри закордонних справ 31 країни, що входять до складу Альянсу, разом з головою МЗС України Дмитром Кулебою зберуться на нове засідання Ради високого рівня. Як очікується, на ньому буде узгоджено рекомендації щодо реформ, які Києву необхідно провести для вступу в Альянс.

Читайте також:

США та Німеччина проти швидкого вступу України в НАТО — ЗМІ

«Ми підтвердимо довгострокову підтримку України з боку НАТО і узгодимо рекомендації для пріоритетних реформ в Україні, тому що ми продовжуємо підтримувати Київ на його шляху до членства в НАТО», — заявив напередодні зустрічі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За його словами, союзники по НАТО згодні з тим, що Україна вступить до Альянсу, однак повноправне членство неможливе під час війни. Водночас, зауважив генсек Альянсу, «ми продовжимо вивчати питання про те, як можна ще більше зблизити Україну з НАТО».

Міністерство закордонних справ України, зі свого боку, назвало три головних мети візиту Дмитра Кулеби в Брюссель, який включатиме й участь у засіданні Ради Україна — НАТО:

• мобілізація політичної та військової підтримки з боку держав-членів ЄС і НАТО,
• просування вступу України до обидвох організацій, зокрема у контексті підготовки наступного засідання Європейської ради в грудні,
• інтеграція оборонних індустрій України та НАТО, пришвидшення виробництва та постачання зброї та боєприпасів для українських воїнів.
  

Єнс Столтенберг також нагадав, що Росія намагається дестабілізувати демократії Альянсу, загадавши про кібератаки та енергетичний шантаж з боку Москви, а також російську спробу створити міграційну кризу на кордоні з Фінляндією протягом останніх тижнів. «НАТО солідарна з нашим союзником Фінляндією», — зауважив генсек НАТО, заявивши, що РФ використовує мігрантів «як інструмент тиску на сусіда і союзника з НАТО», що й призвело до закриття прикордонних переходів.

27−28 листопада міністри закордонних справ НАТО також окремо розглядають низку інших міжнародних питань, серед них:

• ситуація на західних Балканах: НАТО вивчає можливість збільшення кількості військ в регіоні для підтримання миру. («Стабільність залежить від того, чи виберуть усі сторони діалог і дипломатію замість конфлікту і хаосу», — зазначив Столтенберг);
• війна між Ізраїлем та ХАМАС (Столтенберг закликав до продовження перемир’я в Газі, що «дозволило б надати таку потрібну мешканцям Гази допомогу і звільнити більше заручників», він також закликав Іран «стримувати своїх проксі» після серії ударів по військах США в Іраку і Сирії);
• виклики з боку Китаю (водночас Альянс привітав нещодавні дискусії та діалог між Китаєм і членами Альянсу, зокрема США).

Невдовзі НАТО має поповнитися ще одним членом, що розширить кількість держав-учасниць Альянсу до 32. Туреччина має найближчим часом остаточно погодити заявку Швеції, яку країна подала разом з Фінляндією ще в травні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі 11−12 липня лідери Альянсу заявили, що Україна отримає запрошення в НАТО, коли на це погодяться союзники і «будуть виконані умови». Також було погоджено, що Україна зможе вступити в НАТО без ПДЧ (Плану дій для членства в НАТО).