«Президент війни». Путін не припинить бойові дії в Україні та продовжить конфронтацію із «колективним Заходом» — Politico
Російський диктатор Володимир Путін не може відмовитися від своєї ролі (Фото: Sputnik/Mikhail Tereschenko/Pool via REUTERS)
Російський диктатор Володимир Путін не тільки не готовий підписати мирну угоду з Україною, а й пов’язав своє політичне виживання з конфронтацією зі США та їхніми союзниками.
Про це в неділю, 14 вересня, пише Politico, аналізуючи, чому Путін не зупинить бойові дії.
Коли Путін відправив до Польщі безпілотники, він дав зрозуміти, що в його планах немає припинення війни проти Заходу найближчим часом, пише автор публікації.
За словами старшого аналітика лондонського Центру нових євразійських стратегій Миколи Петрова, «Путін — президент війни», і в її припиненні він не зацікавлений.
Він також підкреслив, що «той не може відмовитися від цієї ролі», оскільки повернення до ролі президента мирного часу буде рівноцінне пониженню на посаді.
Незважаючи на те, що російські сили просуваються на полі бою повільно і ціною величезних втрат, а економіка РФ на межі рецесії, з політичного погляду припинення конфлікту пов’язане з ризиками, пише Politico.
Жорсткий контроль Кремля над інформаційним простором дозволить піднести мирну угоду більшості росіян як успіх. Але це не те, що турбуватиме російського диктатора. За словами Петрова, головна загроза для його правління тепер походить від невеликої, але активної групи націоналістів. Путін обіцяв їм перемогу не тільки над Україною, а й над, як висловлюється Кремль, «колективним Заходом».
Аналізуючи перебіг подій, серед яких вторгнення російських дронів у Польщу, початок військових навчань із Білоруссю, перенесення ключових галузей промисловості подалі від кордону з НАТО, Микола Петров зазначив Politico, що, хоч би чого Путін домігся в Україні, конфронтація із Заходом на цьому не закінчиться. Вона, передрік експерт, матиме продовження в різних формах, включно з військовою.
У публікації також підкреслюється, що неоднозначні сигнали президента США Дональда Трампа про його прихильність до НАТО і неготовність дотримуватися своїх же термінів, коли справа доходить до введення нових санкцій проти РФ, дарують Путіну переконання, що він залишиться безкарним.
Інциденти, подібні до польського, спрямовані на те, щоб зменшити прихильність західного військового альянсу до колективної оборони, а невеликі наступи перевіряють готовність НАТО до реагування, резюмує Politico.
Атака російських безпілотників на Польщу 10 вересня — головне
Уночі 10 вересня повітряний простір Польщі перетнули близько двох десятків російських дронів, значна частина з них залетіла з Білорусі. Чотири БпЛА було збито.
12 вересня польська влада уточнила, що атаку здійснив 21 дрон. Відомо, що один із БпЛА впав на житловий будинок у Люблінському воєводстві, приміщення пошкоджено, але ніхто не постраждав. За даними ЗМІ, дрони РФ, імовірно, летіли атакувати логістичний центр у Жешуві.
Варшава скликала термінове засідання уряду і посилила заходи безпеки. НАТО у відповідь на атаку активувало 4 статтю договору, що передбачає консультації між державами-членами в разі загрози одній зі сторін.
Польська та європейська влада звинуватила РФ у навмисній скоординованій атаці і відкинула заяви про причетність України. Варшава і Київ домовилися співпрацювати у сфері протидії БпЛА і провести тренінги для польських військових.
13 вересня польський Генеральний штаб оголосив про початок операції НАТО Східний вартовий (Eastern Sentry), що є відповіддю Альянсу на атаку російськими дронами на Польщу.
