Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

Фахівці ISW проаналізували окремі заяви США, України та Росії після переговорів у Саудівській Аравії і констатують, що деталі домовленостей щодо тимчасового припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та в Чорному морі «залишаються незрозумілими». А оцінити специфіку режимів припинення вогню за відсутності офіційно опублікованих текстів спільних домовленостей, підписаних між США та Україною и США та Росією, важко.

Аналітики вказують на те, що оприлюднені американська, російська та українська заяви «мають деякі спільні риси, але значно відрізняються одна від одної» в низці аспектів. Найголовнішою спільною рисою є згадка про те, що [як зазначено в українській заяві], «всі сторони домовилися впровадити домовленості щодо повної заборони ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії», які раніше обговорювали в окремих контактом з Трампом Зеленський та Путін.

Водночас в ISW вказують на такі відмінності у заявах України, США та РФ:

• Зеленський заявив, що Україна передала Сполученим Штатам перелік «стратегічних інфраструктурних об'єктів», які Україна хотіла б захистити за умовами припинення вогню. Однак цей список прямо не згадується в заявах ані США, ані РФ. Пізніше Кремль оприлюднив список типів російських та українських об'єктів, щодо яких російська та американська делегації нібито домовилися про тимчасове припинення ударів в енергетичній галузі. У Кремлі заявили, що в список нібито входять НПЗ; нафто-, газопроводи, сховища, насосні станції; об'єкти генерації та розподілу енергетики: електростанції, підстанції, трансформатори, розподільники; АЕС; дамби ГЕС. Залишається незрозумілим, чи є російський перелік об'єктів є тим самим переліком «стратегічних інфраструктурних об'єктів», про який згадував Зеленський.
• У Кремлі заявили, що припинення вогню тривалістю 30 днів нібито почало діяти з 18 березня 2025 року (з розмови Трампа і Путіна). Тобто, за цією версією, таке тимчасове перемир’я має завершити закінчиться 17 квітня 2025 року, якщо Росія і Україна не домовляться про його продовження.
• У Кремлі заявили, що Росія і Україна мають право вважати себе вільними від зобов’язань за угодою, якщо одна зі сторін її порушує. Водночас механізми моніторингу таких порушень та розгляду заяв про них залишаються незрозумілими, наголошують в ISW. Зокрема кремлівський список включає лише об'єкти енергетичної інфраструктури. Тож залишається незрозумілим, чи ще тривають дискусії щодо «списку Зеленського» та інших неенергетичних об'єктів, які Україна прагнула захистити в рамках режиму припинення вогню, чи ж Кремль відхилив пропозицію Зеленського.
• Умеров заявив, що Україна готова «організувати окрему зустріч на технічному рівні для початку роботи над механізмами реалізації» режиму припинення вогню в Чорному морі. «Ми готові організувати окрему зустріч на технічному рівні, щоб розпочати роботу над механізмами впровадження. На цей момент усі сторони збираються проінформувати відповідне керівництво, і ми незабаром повідомимо дати та час», — заявив український міністр оборони. Тож наразі заяви Кремля та Умерова свідчать про те, що Росія та Україна, можливо, ще не дійшли згоди щодо того, чи набув чинності режим припинення вогню [зокрема і в Чорному морі] 25 березня.
• У заяві Умєрова йдеться про те, що «всі сторони домовилися забезпечити безпечну навігацію (судноплавство), припинити використання сили, та запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі», схожу заяву оприлюднили і США. Однак у звіті Кремля заявлено, що сторони погодилися на такі заходи в рамках т.зв «Чорноморської [зернової] ініціативи», при цьому наголошується на необхідності огляду кораблів («організації належних заходів контролю шляхом огляду таких суден») — чого немає в заявах України та США.
• Україна окремо наголосила, що всі російські військові судна «поза східною частиною Чорного моря» порушуватимуть дух домовленостей, що Україна розцінюватиме це порушення зобов’язань з боку РФ, а Україна тоді зможе реалізувати своє право на самозахист.

Крім того, за підсумками переговорів в ISW наголошують, що Путін продовжує фактично відкидати запропоноване Трампом і Зеленським тимчасове припинення вогню на лінії фронту, навіть попри ці умовні домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та в Чорному морі. «Постійне зволікання та непоступливість Путіна перешкоджають зусиллям Трампа забезпечити тривале та стабільне мирне врегулювання», — наголошують фахівці Інституту.

Важливою розбіжністю залишається і уточнення Кремля про те, що РФ не почне дотримуватися режиму припинення вогню в Чорному морі доти, доки США не знімуть санкції з російського державного агробанку Россельхозбанк та низки інших фінансових організацій, залучених до торгівлі продуктами харчування та добривами. У Кремлі також вимагають — ймовірно від США — відновити підключення Россельхозбанку і згаданих фінансових організацій до SWIFT та зняти обмеження на транзакції, а також послабити низку інших санкцій і обмежень. В ISW нагадують, що коли в липні 2022 року було укладено початкову «зернову угоду» (Чорноморську ініціативу), то Росія не отримала від США подібних послаблень санкцій. Тож і гіпотетичне «відновлення» такої ініціативи зараз не мало б вимагати зняття санкцій. У звітах Білого дому після переговорів у Саудівській Аравії немає згадки про зняття санкцій як умови для припинення вогню. Є лише фраза, що «США допоможуть відновити доступ Росії до світового ринку для експорту сільськогосподарської продукції та добрив, знизити витрати на морське страхування та розширити доступ до портів і платіжних систем для таких операцій».

Скасування згаданих санкцій для РФ, ймовірно, вимагатиме від Сполучених Штатів співпраці з Європейським Союзом (ЄС), наголошують в ISW.

Отже, резюмують аналітики, офіційні заяви Кремля за підсумками перемовин у Саудівській Аравії є «розпливчастими», передбачають вимоги до припинення вогню, які не згадуються в офіційних заявах США та України, а також залишають місце для розбіжностей між сторонами, залученими до тлумачення угод, зняття санкцій і моніторингу можливих порушень. Зокрема Москва лише розпливчасто заявила про низку санкцій та обмежень, зняття яких вимагає від Заходу, а також не вказала точний перелік фінансових організацій та компаній. У заяві Кремля також не зазначено суб'єктів, які будуть інтерпретувати параметри цих обмежень, контролювати зняття їх зняття та перевіряти дотримання всіма сторонами. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна, Росія та США виступили з окремими заявами, оскільки на американо-українських зустрічах не обговорювалися зусилля США та Росії щодо того, щоб «посприяти» відновленню доступу Росії до сільськогосподарських і торговельних ринків.