Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни.

Чергове одностороннє «припинення вогню» на 8−10 травня, про яке оголосив Володимир Путін, свідчить про те, що він продовжує відхиляти пропозицію США та України про 30-денне загальне припинення вогню, яка була озвучена ще в березні 2025 року. Аналітики ISW наголошують, що Путін продовжує відмовлятися від будь-якого припинення вогню, окрім умов, які сприяють його військовим зусиллям. При цьому Кремль стверджував, що припинення вогню з нагоди російського «Дня Перемоги» нібито демонструє готовність Росії до мирних переговорів без попередніх умов для усунення «корінних причин» війни в Україні. А речник Кремля Дмитро Пєсков охарактеризував цей односторонній крок як прояв «доброї волі» Росії.

Водночас в ISW нагадують, що Кремль готується прийняти значну кількість іноземних високопосадовців — зокрема з колишніх радянських, латиноамериканських, азійських та африканських країн — на святкуваннях Дня Перемоги в Росії. Тож Путін, ймовірно, прагне уникнути «конфузів», пов’язаних з гіпотетичними українськими ударами під час цих святкувань та параду.

Фахівці ISW також нагадують про дані щодо порушення «великоднього перемир’я» і наголошують на необхідності того, щоб деталі будь-якого майбутнього припинення вогню чи мирної угоди були публічно доступними, офіційно узгодженими заздалегідь усіма сторонами, а також щоб вони включали надійні механізми моніторингу. Однак запропоноване Путіним припинення вогню на 8−10 травня не включає жодних додаткових механізмів моніторингу. Тож, як припускають аналітики, російські джерела, ймовірно, скористаються відсутністю таких механізмів, щоб знову заповнити інформаційний простір необґрунтованими заявами про порушення припинення вогню Україною. Російські чиновники, схоже, не зацікавлені у створенні надійних механізмів моніторингу для подібних режимів припинення вогню — ймовірно через те, що Росія використовує для своєї вигоди розпливчасті та нечіткі умови припинення вогню проти України як зброю, констатують аналітики ISW.

Вони підкреслюють, що Путін використовує тактику одностороннього оголошення про припинення вогню для досягнення переваг РФ у війні проти України — як інформаційних, так і на полі бою. Це суперечить заявленій меті президента США Дональда Трампа використати ідею повного припинення вогню як етапу до довгострокової та сталої мирної угоди в Україні. Серед переваг, які може отримати Путін шляхом подібних «святкових» припинень вогню, ISW називає такі:

• прагнення Кремля змусити Україну піти на припинення вогню — або ж ризикувати здаватися непримиренною стороною в очах Заходу;
• відвернути увагу від власної відмови з боку Росії погодитися на 30-денне припинення вогню, яке раніше запропонували США та Україна;
• підтримувати ілюзію, що Путін зацікавлений у мирних переговорах, зберігаючи при цьому повний контроль над умовами та термінами будь-яких домовленостей про припинення вогню;
• проводити розвідку та обстрілювати українських позицій на передовій, завдавати шкоди українській техніці вздовж лінії фронту, готуючись до майбутніх російських атак (як це робили російські війська під час «великоднього перемир’я» і, ймовірно, зроблять знову під час «припинення вогню» 8−10 травня, прогнозують в ISW).

Отже, як резюмують аналітики ISW, Путін, ймовірно, розглядає припинення вогню 8−10 травня не як серйозний крок до міцного миру в Україні, а як шанс для російських військ відпочити перед майбутньою активністю на передовій в Україні та як спосіб гарантувати, що Україна не завдасть жодних значних далекобійних ударів під час святкування російського «Дня Перемоги».

Натомість Україна, на відміну від Росії, продовжує демонструвати свою підтримку бажаного Трампом повного та постійного припинення вогню, додають фахівці ISW. 28 квітня Зеленський заявив, що немає причин чекати 8 травня для початку тимчасового припинення вогню, і закликав до негайного, повного та безумовного припинення вогню щонайменше на 30 днів, оскільки саме це є «фундаментом, який може призвести до справжньої дипломатії».

Тим часом Кремль продовжує спроби використати переговори про припинення вогню, щоб домогтися додаткових поступок від України та Сполучених Штатів. Міністерство закордонних справ Росії опублікувало повідомлення про телефонну розмову від 27 квітня між міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим та державним секретарем США Марко Рубіо, в якому стверджувалося, що Лавров та Рубіо говорили про «передумови для початку переговорів» щодо мирного врегулювання війни в Україні. Водночас у версії Держдепу США про цю розмову не згадувалося про обговорення таких «передумов» для переговорів. Тож заява російського МЗС помітно суперечить твердженню Кремля від 28 квітня про те, що ідея припинення вогню 8−10 травня демонструє нібито готовність Росії до мирних переговорів без попередніх умов.

Путін, Лавров та інші високопосадовці Росії щонайменше з червня 2024 року послідовно вимагають, щоб Україна вивела війська з контрольованих нею територій у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, а також щоб Україна офіційно відмовилася від своєї мети вступу до НАТО (шляхом внесення змін до своєї конституції, в якій закріплена ця мета), перш ніж Росія зможе погодитися на майбутнє припинення вогню та мирні переговори. У червні 2024 року Путін заявив, що Росія готова розпочати переговори з Україною, щойно Україна погодиться вивести війська з усіх чотирьох областей. Кремль також наполягає на значних територіальних та політичних поступках України як передумовах для переговорів, намагаючись розпочати переговори з найсильнішої позиції та досягти давніх цілей Росії в Україні дипломатичними засобами, якщо вона не може забезпечити ці цілі на полі бою.