Про це заявив глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс під час віртуального засідання високого рівня ООН за формулою Арріа, повідомляє Укрінформ.

«Міжнародна спільнота має продовжувати свої зусилля щодо політичного тиску на Росію, включаючи санкційну політику, для повного дотримання нею міжнародного права і стандартів прав людини», — заявив Ландсбергіс.

Він додав, що потрібно також порушувати питання і засуджувати кроки Росії щодо подальшої мілітаризації Криму, порушення на півострові прав людини, проведення там незаконної паспортизації, військових навчань, переслідування національних меншин, етнічних та релігійних груп, особливо кримських татар.

Читайте також:

Ірина Геращенко

Сім років анексії Криму. Що має пам’ятати Україна

Міністр наголосив, що політично вмотивовані переслідування у Криму «мають негайно припинитися».

Ландсбергіс поклав повну відповідальність на РФ як країну-окупанта за порушення міжнародного права і прав людини у Криму.

«Ми віримо, що Кримська платформа буде корисним інструментом для консолідації міжнародної політики щодо невизнання (Криму територією Росії - ред) і підвищить тиск на Росію для запобігання подальших нелегальних дій Росії у Криму», — заявив глава МЗС Литви.

Президент України Володимир Зеленський 23 вересня 2020 представив в ООН концепцію Кримської платформи і запропонував міжнародним партнерам приєднатися до цієї ініціативи, щоб об'єднати зусилля по деокупації Криму. Саміт Кримської платформи запланований на 23 серпня.

Кримська платформа повинна стати новим міжнародним форматом для підвищення ефективності та координації дій міжнародного співтовариства по деокупації Криму та захисту прав і інтересів кримчан.

Очікується, що платформа буде працювати на кількох рівнях. Перший — вищий політичний рівень, до якого приєднаються керівники іноземних держав. Другий — рівень міністрів закордонних справ і міністрів оборони. Третій — міжпарламентський рівень, четвертий — рівень експертів.