Макрон на саміті в Парижі нагадав Шольцу про каски для України. Два лідери не ладнають із самого початку — Bloomberg
Публічні розбіжності між президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцом «ставлять під загрозу» хід повномасштабної війни Росії проти України, пише агентство Bloomberg у п’ятницю, 1 березня.
Bloomberg із посиланням на офіційних осіб повідомляє, що натяки Макрона на можливе розміщення військ в Україні були «навмисно двозначними» і мали «породити невизначеність в умах російських військових планувальників». Неназваний чиновник, знайомий із перебігом переговорів, сказав, що меседж Макрона йшов урозріз із «явними побажаннями офісу Шольца».
Макрон і Шольц, які раніше були міністрами економіки та фінансів у своїх країнах, знайомі вже багато років. Неназваний обізнаний співрозмовник Bloomberg сказав, що поворотним моментом у їхніх стосунках стала пропозиція Шольца Франції у 2018 році поступитися своїм місцем постійного члена в Радбезі ООН на користь Євросоюзу.
Як заявив один французький чиновник, Макрон вважає Шольца «лідером без мужності й амбіцій», нездатним мислити ширше короткострокової перспективи. За словами неназваного чиновника, стосунки лідерів не склалися з першого дня.
Близькі помічники канцлера ФРН теж підтвердили, що Макрон і Шольц не ладнають. У Берліні Макрона бачать «монархічною фігурою», яка може пропонувати грандіозні ідеї, але не втілювати їх у життя, пише агентство.
Bloomberg також зазначає, що після саміту європейських лідерів у Парижі 26 лютого Макрон зробив явний випад у бік Німеччини, згадавши про союзників, які перед початком повномасштабної війни пропонували Україні тільки «каски і спальні мішки». Його слова «погано сприйняли в Берліні», оскільки після епізоду з касками Німеччина стала другим після США донором військової допомоги Україні, ідеться в матеріалі.
Сварка між Францією і Німеччиною відбувається у складний момент повномасштабної війни — європейські країни не можуть поставити Україні боєприпаси в обіцяному обсязі, Конгрес США затримує ухвалення нового пакета для військової допомоги, і в Києві побоюються, що російські війська можуть прорвати оборону України до літа, як раніше писало агентство.
Макрон під час зустрічі в Парижі заявив, що хоче продемонструвати єдність союзників України. Але єдність «швидко зникла, почасти через суперечку між главами двох найбільших економік у Європі». Прессекретар уряду Німеччини Штеффен Зайберт сказав, що розбіжності виникли не між Макроном і Шольцом, а між Макроном і «ширшою групою», якій не сподобалися його висловлювання.
«Незважаючи на це, а також на те, що Шольц і Макрон дуже різні люди, вони добре ладнають і довіряють один одному», — заявив він.
У Єлисейському палаці не відповіли на прохання Bloomberg про коментар.
Агентство також пише, що слова Макрона щодо можливого відправлення військ в Україну позитивно сприйняли в деяких країнах-сусідах Росії. Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс у себе в X (Twitter) підтримав Макрона і закликав союзників України змінити підхід, «зняти табу і включити до нашого інструментарію всі доступні варіанти».
«Ми — відкрита книга для Путіна, він очікує, що завтра не буде ні Taurus, ні ATACMS, ні навіть достатньої кількості боєприпасів», — нагадав Ландсбергіс.
Як пише Bloomberg, думка, що Німеччина робить недостатньо, дратує Шольца, тому що його країна «витрачає на допомогу набагато більше, ніж сусід через Рейн».
Неназваний східноєвропейський чиновник, який тісно працював із французами та німцями, сказав, що і Макрона, і Шольца вважають гордовитими, але «Макрон принаймні розуміє, що треба щось робити».
Союзники також зауважили, що Шольц не підтримав публічний заклик Макрона до перемоги України, натомість сказавши, що Росія не повинна виграти війну, а Україна не повинна програти.
Bloomberg зазначає, що Макрону в політичному плані нічого не загрожує до кінця його другого терміну у 2027 році, а Шольц тим часом намагається зберегти свою тристоронню коаліцію, яка втрачає підтримку вкрай правої партії AfD — та не підтримує відправлення зброї в Україну. Одночасно Німеччина стикається з наслідками енергетичної кризи, а «перспективи Франції на найближче майбутнє помітно кращі».
