Суперечка за територію, яка більш ніж в 10 разів перевищує площу сучасного Ліхтенштейну, триває вже понад 70 років, пише Financial Times.

«Для нас незаконне застосування чехословацьких указів і їхні наслідки залишилися невирішеною проблемою. Вилучення без компенсації неприпустимо», — розповіла виданню міністр закордонних справ князівства Катрін Еггенбергер, маючи на увазі декрети Бенеша, згідно з якими в 1940-х династія Ліхтенштейнів визнавалася «німецькою» і колабораціоністською.

На території, на яку претендує Ліхтенштейн, розташовані палац Вальтіце і неоготичний замок Ледніце (до конфіскації він був літньою резиденцією місцевої династії протягом понад 700 років), які внесені до списку культурної спадщини ЮНЕСКО.

У МЗС Ліхтенштейну заявили, що повернення відповідних земель стосується «фундаментальних питань суверенності».

Чехія вже відреагувала на відповідну скаргу Ліхтенштейну: чеський заступник міністра закордонних справ Мартін Смолек повідомив, що згідно з попередньою позицією держави подібний позов не має розглядатися в Європейському суді з прав людини.