«Перемовини були важкі». Чому Китай не сприймає серйозно візит Кулеби — інтерв'ю NV

24 липня 2024, 16:57

Експерт із Азійсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру AdAstra Антон Ганоцький розповів в інтерв'ю Radio NV, чи можна змінити позицію Китаю, куди з візитом приїхав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, щодо війни в Україні та чого насправді хоче Пекін.

— Я для того, щоб виміряти температуру по палаті, зайшов на головну сторінку китайської агенції Сіньхуа. Це державна, звичайно, агенція, там інших не буває. І там на головній є два заголовки. Перший: Сі Цзіньпін надіслав привітання шостому китайсько-російському енергетичному діловому форуму, і там всередині про 75-річчя китайсько-російських дипломатичних відносин. І другий заголовок: МЗС Китаю закликає до політичного врегулювання української кризи. Як ви гадаєте, чи візит нашого міністра закордонних справ, це формальність і, в принципі, змінити ми нічого щодо Китаю, його відношення до війни в Україні не зможемо?

Реклама

— Я б сказав, це демонструє якраз реальне відношення китайського керівництва до України і до проблематики російсько-української війни. Уже неможливо, я б сказав, змінити позицію Китайської Народної Республіки щодо війни в Україні, щодо, наприклад, більшого тиску на Російську Федерацію, або взагалі припинення торгівельно-економічних зв’язків з Москвою.

Для Китаю зараз стратегічно важливо підтримувати Росію у плані послаблення Заходу. Тому що потенційна перемога або успіхи Росії на полі бою в Україні, вони послаблюють Сполучені Штати, які зараз не в найкращому політичному стані; [які] розпорошують ресурс, насамперед західних країн, на Україну з Азійсько-Тихоокеанського регіону. І це дуже важливо для Китаю на даному етапі. І одночасно підтримувати, так би мовити, імідж нейтральної держави.

Одна із цілей китайського керівництва щодо цього візиту — це підтримка іміджу, начебто, ми нейтральна країна, ми не беремо участь [у війні], бо дивіться, навіть приїхав до нас голова МЗС України. Тобто підтверджують таким чином, що ми не впливаємо, не допомагаємо жодній із сторін, і готові бути начебто медіаторами у потенційних перемовинах.

І що, до речі, міністр Кулеба і заявив, що Україна готова до перемовин за деяких умов і за адекватних передумов.

Але сам факт того, що Китай, я б сказав, не надто поважно повівся з українською делегацією, тому що навіть сам факт перемовин у Гуанчжоу… Я думаю, що, ймовірно, це мало бути насамперед в Пекіні. Перемовини тривали три години, сказали, що це, можливо, через проблеми перекладачів. Але мені здається, що все-таки перемовини були важкі. І, можливо, Китай навіть тиснув на українську делегацію щодо питання мирного врегулювання «української кризи» або війни на китайських умовах.

Тим паче, враховуючи сучасну геополітичну кон’юнктуру, бо ми бачимо, які події відбуваються в США. [Президент США Джо] Байден фактично зараз стає кульгавою качкою, і на наступні пів року якихось серйозних змін або рішень, наприклад, цієї адміністрації щодо Китаю або Росії, не буде. Усі будуть чекати листопадові вибори президента США. І страх повернення Дональда Трампа до Білого дому, він змушує Китай активніше і швидше реагувати, тиснути на Україну, враховуючи те, що потенційний прихід Трампа може зменшити економічну та військову допомогу Україні. Це в Пекіні розуміють. І зараз, так би мовити, найкращий час для того, щоб змусити Київ до китайського варіанту завершення, як вони кажуть, «української кризи».

— Я якраз думав над тим, чому саме зараз Китай був готовий прийняти міністра закордонних справ України. Я впевнений, що про можливі контакти між президентом України Володимиром Зеленським та лідером Китаю Сі Цзіньпіном говорили багато. Була лише одна телефонна розмова між президентом України та лідером Китаю. Ми пам’ятаємо, як в фінальному документі НАТО з’явилося формулювання, яке шокувало Китай. Там говорилося про те, що Китай відповідає за військову агресію Росії проти України: надає обладнання, мікроелектроніку та інше. Можливо, це і є причина, що зараз Китай хоче продемонструвати, що ми супернейтральні? Дивіться, з Україною розмовляємо?

— Так, я б сказав, що це одна із причин. Я б сказав, що це більше прискорило цей процес бажання Китаю до організації такого візиту.

Якщо говорити, наприклад, про потенційну зустріч Сі Цзіньпіна та Володимира Зеленського, це нереально, майже неможливо. А якщо потенційна зустріч буде в Пекіні, це взагалі була б дипломатична катастрофа для України.

Тому тут, я думаю, це обговорювалося, але можливість цього дуже мала.

— А чому це була б дипломатична катастрофа, якби президент Зеленський полетів до Пекіну і зустрічався там з Сі Цзіньпіном?

— Знову ж таки, це повторення історії про відбілювання Китаю. Ми, прекрасно розуміючи, що Китай активно допомагає Росії вбивати українців, летимо в Пекін, у країну, яка зараз перебуває в серйозному загостренні з нашим стратегічним партнером — Сполученими Штатами Америки. І це виглядатиме дуже погано іміджево для України.

Якщо буде зустріч на нейтральній стороні, або візит в Київ, то це зовсім інша розмова.

Авжеж треба розмовляти з керівником КНР Сі Цзіньпіном. І така зустріч на нейтральній території була б важлива, була б доволі символічна. Але візит українського президента, так би мовити, не на поклон, а більше як до царя в гості, то це доволі негативно буде сприйнято як на Заході, так і серед наших союзників.

— Як ви розумієте нашу мотивацію? Чи це також певна формальність, щоб показати, дивіться, ми розмовляємо зокрема з ворожою стороною, з країною, яка фактично фінансує російську агресію проти України?

— Знову ж таки тут більше бажання розмовляти і якось спробувати змусити показати Китай свою точку зору, в надії на те, що, можливо, Пекін буде активніше брати участь у дипломатичних ініціативах України. Наприклад, у другому саміті миру, який планується. Можливо якось послабить підтримку Російської Федерації. Тобто такі надії в українського керівництва є - на важливу і змістовну роль Китаю у врегулюванні російсько-української війни.

Хоча, на мою думку, ці надії безпідставні, тому що Китай своїми діями вже давно довів те, що Пекін не зацікавлений у якомусь справедливому врегулюванні війни, що Китай підтримує Росію і просто зараз це вигідно Пекіну — не допустити поразки Російської Федерації.

Тому що ми розуміємо, що це протистояння із Заходом, що Україна союзник Сполучених Штатів Америки. І немає ніякої зараз зацікавленості з боку Сі Цзіньпіна якось допомагати Україні і йти на імплементацію формули миру Зеленського, тому що просто не в національних інтересах.

— Чи є у вас сумніви щодо того, що одразу після того, як Дмитро Кулеба поїде з Китаю, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відкрито зателефонує міністру закордонних справ РФ Сергію Лаврову?

— Абсолютно. Я думаю, це має бути. І тим паче, враховуючи заяви китайського керівництва вже після зустрічі з міністром закордонних справ України… Знову, не змінилася риторика китайського керівництва після цієї зустрічі. Знову говорять про мирне врегулювання «української кризи», про те, що треба підтримувати ініціативу Китайської Народної Республіки, так званий консенсус з шести пунктів. Та ж сама історія про політичне рішення, що дві сторони мають розмовляти між собою.

І, до речі, сам перебіг перемовин… Цікавий факт: з’явився відеофрагмент перемовин Кулеби з Ван Ї чомусь у російських медіа, в українських я цього не бачу. Це теж сигнал того, що це якийсь нонсенс. Я б сказав, це навіть дипломатичний скандал, тому що у росіян є якийсь доступ до цих перемовин, у них є якісь відеозаписи того, про що вони розмовляли. І це все доводить те, що Пекін навіть серйозно не сприймає цей візит. І це повторення цієї спроби відбілити свій імідж і поставити Україну перед фактом, що в нас є свій план, якщо ви не хочете його підтримувати, то буде по-іншому.

— Я про економіку хочу запитати. Були опубліковані дані, мені здається, минулого тижня, і там йдеться про те, що найбільшим імпортером в Україну залишається Китай. Тут нічого не змінилося. Чи ми настільки сильно залежимо від китайських товарів? Як це оцінювати?

— На жаль, є доволі серйозна залежність від китайських товарів. І особливо висока залежність від китайських безпілотників. Це доволі болюче і проблемне питання, тому що якщо Китай це прикриє, нам буде доволі важко дістати з інших каналів безпілотники, які використовують Збройні сили України.

На даному етапі, розуміючи те, що Китай політично не змінить свої позиції, будь-які питання щодо участі Китаю у мирному врегулюванні російсько-української війни безпідставні, українському керівництву було б краще зосередитись виключно на економічних питаннях, на економічних перемовинах з Китаєм, без політичної складової.

Тому що немає якихось шансів щось змінити на цьому треку, змінити думку китайського керівництва щодо болючих питань. Тому зараз економіка — це єдине, де є якась перспектива у наших китайсько-українських відносинах.

[Треба] розуміти те, що зараз Китай — це друга економіка світу і треба з цим рахуватися. До речі, Україна підтвердила політику одного Китаю і те, що не визнає незалежність Тайваню. Це, знову ж таки, підтверджує те, що економіка — це один із головних факторів двосторонніх відносин Києва та Пекіна.

Показати ще новини