«Трамп повертається, хаос теж». Чому нові погрози Гренландії, Панамі, Канаді та заяви про Путіна це більше, ніж трампізм — огляд ЗМІ
Світові медіа коментують нову порцію зухвалих і приголомшливих заяв новообраного президента США Дональда Трампа, які той озвучив журналістам 7 січня на резонансній пресконференції у своєму маєтку Мар-а-Лаго у Флориді.
Трамп спілкувався із журналістами близько години, це була його друга велика пресконференція після перемоги на виборах 2024 року.
Серед найрезонансніших тез, які озвучив майбутній президент США незадовго до своєї інавгурації 20 січня 2025 року:
- дав зрозуміти, що США можуть задіяти «економічну силу», щоб перетворити Канаду на «51-й штат Сполучених Штатів» («Ви забираєте цю штучно накреслену лінію [кордон із Канадою] і побачите, як це виглядає — і це також буде набагато краще для національної безпеки»);
- не став виключати застосування військової сили й економічного тиску для того, щоб домогтися повернення Панамського каналу США та взяти під контроль Гренландію — найбільший острів на Землі, який є частиною Данії;
- заявив, що хоче домогтися перейменування Мексиканської затоки на Американську;
- наголосив, що «розуміє» декларовані Володимиром Путіним побоювання Росії щодо вступу України до НАТО та пожалкував, що не може зустрітися з ним до своєї інавгурації, хоча підкреслив, що російський диктатор нібито зацікавлений у такій зустрічі;
- не став повторювати обіцянку покласти край війні РФ проти України за 24 години, заявивши, що зробити це «значно складніше», натомість припустив, що його зустріч із Путіним можлива швидше, ніж за пів року;
- попередив, що на Близькому Сході «почнеться пекло», якщо ХАМАС не звільнить заручників до його інавгурації.
NV зібрав найцікавіші оцінки з матеріалів світових медіа щодо цих заяв Дональда Трампа менше ніж за два тижні до його інавгурації.
***
The New York Times лаконічно резюмує шквал заяв новообраного президента США у Флориді так: «Трамп повертається, хаос настає». Пресконференція в Мар-а-Лаго «стала нагадуванням про те, що можуть принести наступні чотири роки», констатує видання. Журналісти NYT саркастично додають, що коли члени родини і команди Трампа задоволено повторюють «ми повернулися», то насправді повернулося дещо інше — «хаотичне президентство [у формі] потоку свідомості».
Видання пише про «відчуття дежавю» після пресконференції та про сцени, що нагадували перше президентство Трампа. «Теорії змови, вигадані факти, гарячі образи — і все це попри те, що він здійснив один із найвидатніших політичних камбеків в історії. Розпливчасті посилання на «людей», яких він ніколи не називає. Пряма декларація про те, що національна безпека США перебуває під загрозою — без визначення того, як саме стратегічне середовище змінилося так, що це могло б спонукати його [Трампа] до порушення суверенітету незалежних націй [Канади, а також Данії щодо Гренландії та Панами щодо Панамського каналу], — пише NYT.
«Часом здавалося, що Трамп уже президент — багато в чому через те, що Байден так швидко зник зі сцени», — додає NYT, наводячи як приклад нетерплячі скарги Трампа на те, що він не може зустрітися з Володимиром Путіним до своєї інавгурації, а також його заяви про Близький Схід у такому тоні, «ніби він уже відповідає за переговори».
«З огляду на те, що чинний президент зникає з поля зору, Трамп, схоже, відчуває, що якщо він займе сцену, то відкинути його інтерпретацію нещодавньої історії не буде кому. Він швидко переписує цю історію — так само, як він „переробляв“ події 6 січня [штурм Капітолію 2020 року], сподіваючись, що його обрання є доказом того, що американці вважають, нібито прокурори переслідували його з помсти, а не з метою застосування справедливості».
Британська The Guardian констатує, що заяви Трампа, ймовірно, «спровокують дипломатичний сполох тривоги по всьому світу», де очікують на повернення Трампа в Білий дім уже в січні «з програмою потужного американського націоналізму».
Видання виокремлює як найбільш резонансний меседж відмову Трампа виключити застосування військової сили та економічного примусу для відновлення контролю над Панамським каналом і для захоплення Гренландії. «Я не можу запевнити вас ні в тому, ні в іншому [щодо застосування військових чи економічних засобів тиску], — сказав Трамп у відповідь на запитання журналіста. — Але можу сказати, що вони [Гренландія і Панамський канал] потрібні нам для економічної безпеки».
The Guardian також називає розмову Трампа із журналістами в його маєтку Мар-а-Лаго у Флориді «безладною», а нові заяви новообраного президента США — «жорсткими». Видання нагадує, що вони прозвучали слідом за серією «дедалі більш конфронтаційних заяв щодо [Панамського] каналу, включно з нещодавньою погрозою Трампа, що США вимагатимуть його повернення «повністю, швидко та без запитань».
У статті також підкреслено «різке загострення риторики щодо важливого морського проходу, який США спочатку побудували в 1914 році і експлуатували протягом більшої частини ХХ століття». «Конфронтаційна позиція [Трампа] перегукується з напругою, яка призвела до вторгнення США в Панаму в 1989 році», — нагадує The Guardian, додаючи, що коментарі Трампа «викликають особливе занепокоєння, враховуючи історію військового втручання Сполучених Штатів у Панамі».
Politico розцінює резонансну пресконференцію Трампа в Мар-а-Лаго як спробу окреслити з наближенням інавгурації, які саме зі своїх численних обіцянок він таки спробує перетворити на реальність. Видання узагальнює його нові гучні заяви як «MAGA-бачення», яке включає широкий спектр пріоритетів Трампа «від нової ери американського імперіалізму до постійних образ на систему кримінального правосуддя, несправедливою мішенню якої, на думку Трампа, він став».
CNN пише, що погрози Трампа Гренландії, Канаді та Панамі «пояснюють усе, що стосується [принципу] Америка передовсім», який передбачає використання сили США для невпинного переслідування вузьких національних інтересів, навіть шляхом примусу менших союзних держав.
Американський телеканал називає ці зазіхання Трампа «імперіалістичними» та констатує, що якщо він дійсно спробує їх втілити і досягне успіху, це означатиме «перші серйозні зміни на американській мапі» з того моменту, як Гаваї стали одним зі штатів США в 1959 році. «Це драматичний розрив порівняно із зовнішньополітичними підходами президентів обох партій за останні десятиліття. І це відбувається в той час, коли західні лідери протистоять спробам Росії здійснити експансію на колишній території СРСР, включно з її війною в Україні», — нагадує CNN.
Автор матеріалу зазначає, що погрози Трампа «часто звучать як балаканина акули ринку нерухомості, що прирівнює зовнішню і торговельну політику до полювання за новими угодами».
Водночас віра Трампа в те, що США мають панувати у власній сфері впливу, «також є важливою підказкою про те, як він може намагатися впоратися з ключовими глобальними „гарячими точками“, включно з війною в Україні та, потенційно, навіть на Тайвані», додає видання.
«Але його неоколоніалізм XXI століття є величезним ризиком який, схоже, стрімголов зіткнеться з міжнародним правом. До того ж Трамп може поставити під загрозу вплив Америки, зруйнувавши альянси, які створювалися поколіннями, і відштовхнувши її друзів», — наголошує CNN.
Окремо телеканал зазначає, що «принцип перемоги сильного над слабким», який сповідує Трамп, може також вплинути на його підхід до таких глобальних проблем, як війна РФ проти України. CNN називає «приголомшливим» момент пресконференції 7 січня, коли Трамп заявив, що «розуміє» острах Володимира Путіна щодо того, що Україна, до якої він вторгся, може приєднатися до НАТО. «Коли хтось у Росії просто на порозі, я можу зрозуміти їхні почуття з цього приводу», — сказав новообраний президент. Тож навіть можливість того, що Трамп може прийняти умови Росії, вже викликала занепокоєння, додає CNN.
«Нахабство Трампа може порадувати його прихильників. Але багато хто з іноземців вважає це зарозумілістю. Спроба захоплення Панамського каналу буде розцінена як геополітичне піратство. Вторгнення в Гренландію перетворило б на посміховисько міжнародне право», — резюмує CNN.
The Washington Post за підсумками гучної пресконференції робить прямолінійний висновок: «Трамп залишив відкритою можливість застосування військової сили проти союзника по НАТО». Видання нагадує, що зазвичай Трамп є «королем» манери не виключати нічого у своїх заявах. «Це його стандартна реакція», додає WP, тим більше що Трампу властиво «мало поважати норми», натомість вважаючи «екстремальні ідеї хитрощами для переговорів».
«Тож той факт, що майбутній президент просто відмовився виключити залучення американських військових для захоплення Гренландії та Панамського каналу, не мало б бути надто дивним, і ми не повинні були б розглядати це як реальний показник намірів Трампа», — продовжує газета. Однак цього разу ця відсутність чіткого «ні» зовсім інша, наголошує WP, адже фактично йдеться про військову загрозу союзнику по НАТО у випадку Гренландії як частини Данії. Тоді як правила НАТО вимагають, щоб напад на будь-якого члена Альянсу розглядався як напад на них усіх.
«Звичайно, це не дрібниця, навіть якщо Трамп залишається просто Трампом, — наголошує WP. — Іншими словами, Трамп принаймні риторично залишає відкритою ймовірність ситуації, яка може призвести до війни НАТО із самим собою. Це звучить смішно і, швидше за все, ніколи не станеться. Але навіть прихована загроза — це щось», — констатує видання.
