Шпигуне, вийди геть! Чому США стикаються зі складнощами вербування агентів у керівництві РФ — WSJ
Західні розвідувальні агентства ведуть стеження та прослуховування, але вербування агентів у авторитарній Росії складне і ризиковане, пише у своїй статті видання Wall Street Journal.
ЦРУ та інші розвідслужби США наростили свої зусилля зі збору секретів Москви після раптової російської анексії Криму, але вони все ще не можуть отримати доступ до найближчого кола президента РФ Володимира Путіна, що могло б допомогти розкрити його плани і наміри, пише WSJ з посиланням на колишніх співробітників американської розвідки.
«У грудні минулого року розвідслужби Сполучених Штатів повідомили у розсекреченій доповіді, що Росія розгортає поблизу України війська чисельністю до 175 тисяч осіб, що складаються зі 100 батальйонних тактичних груп, які будуть приведені до бойової готовності на початку 2022 року. За останньою оцінкою американських чиновників, зараз на кордоні з Україною сконцентровано близько 150 тисяч російських солдатів», — наголошується у матеріалі.
Водночас офіційний Вашингтон не впевнений, що Путін має намір робити з цими військами і які його кінцеві цілі, зазначають журналісти.
«Я не можу залізти у голову російського президента Путіна. Я не спекулюватиму щодо його мотивації, намірів або, в цей момент, його рішень», — заявив минулої п’ятниці радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.
Колишні представники істеблішменту США зазначають: причина невизначеності полягає в тому, що, хоча в Сполучених Штатах є складні системи для перехоплення повідомлень супротивника, — відомі як радіорозвідка або SIGINT, — і супутникове спостереження, вербування шпигунів в умовах авторитарного режиму, такого як путінський, є складним та ризикованим, підкреслюють у WSJ.
«Адміністрація Байдена відмовилася розкрити більше інформації про розвідувальні дані, що лежать в основі її заяв щодо України, та про методи їх збору, пославшись на необхідність захисту своїх джерел. А колишні офіційні особи, описуючи методи розвідки США, попередили, що вони не знають про поточний статус американських завербованих агентів у Кремлі, що є одним із секретів ЦРУ, які найретельніше охороняються», — зазначають журналісти.
Співрозмовник Wall Street Journal з-поміж колишніх високопоставлених офіцерів ЦРУ Деніел Гоффман, який служив у Москві, розповів, що уряд чинить тиск на розвідагенства, щоб ті попереджали про отримання розвідданих, навіть що мінімально стосуються можливих загроз безпеці, таких як збройне вторгнення або терористична атака, що здатні завдати збитки громадянам США.
З початку анексії Криму і війни на Донбасі американська розвідка серйозно збільшила обсяг розвідувальної інформації про РФ і кількість аналітиків, що інтерпретують можливі сценарії, розповів журналістам колишній співробітник розвідки США.
Але, за словами співрозмовника видання, хоча профільні агенції і вкладали ресурси в шпигунство за Росією, «святий Грааль планів і намірів [російського] керівництва завжди залишався важкодоступним».
Проте ситуація змінилася на гірше у 2016 році, після початку розслідування про втручання РФ в американські президентські вибори, що спонукало Путіна до пошуку «кротів» усередині свого уряду, відзначають колишні чиновники США. До того ж після цього відбулася низка взаємного висилання дипломатів із Москви та Вашингтона, що скоротило потенціал посольств як місць для прикриття офіцерів розвідки.
За словами журналістів WSJ, деякі ветерани шпигунської справи побоюються, що Білий дім піддає ще більшому ризику розвідджерела, оприлюднюючи так багато інформації.
«Розкриваючи розвіддані для досягнення зовнішньополітичних цілей, Білий дім «має зважувати як короткі, так і довгострокові наслідки», — говорить відставний старший офіцер ЦРУ Дуглас Лондон, автор мемуарів Вербувальник про десятиліття роботи в агентстві. — «Викриття джерел, яким загрожує великий особистий ризик і яким ми зобов’язані, а також розкриття можливостей, які можуть бути підірвані, може згодом приховати майбутній розвиток подій від США», — підсумовують автори матеріалу.
