Журналісти знайшли слід колишнього офіцера ГРУ РФ у компанії, що будує АЕС Росатома в Туреччині
Будівельний майданчик АЕС Аккую в Туреччині, січень 2024 року (Фото: Радіо Свобода via Planet Labs Inc.)
У Туреччині готується запуск першої АЕС Аккую, побудованої російською компанією Росатом, з якою пов’язано багато скандалів. Журналістське розслідування Радіо Свобода, Настоящее время и Система виявило серед співробітників компанії, відповідальної за будівництво АЕС, колишнього офіцера ГРУ РФ.
Як сказано в матеріалі, 28 жовтня стало відомо, що на АЕС Аккую доставили обладнання автоматизованої системи управління технологічними процесами. Журналісти пояснюють, що це дасть змогу Росатому впритул підійти до холодно-гарячої обкатки реакторів — ключового етапу введення станції в експлуатацію.
Експерти вважають, що АЕС Аккую на березі Середземного моря в Мерсині покриватиме близько 10% потреб Туреччини в електриці. Угоду про її будівництво підписали ще 2010 року президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і тодішній президент РФ Дмитро Медведєв. Ердоган також підписав із Путіним міжурядову угоду, яка не дозволяє наступним урядам оскаржити будівництво Аккую на конституційному рівні.
Ердоган просував будівництво АЕС Аккую як проєкт, який дасть змогу знизити енергозалежність Туреччини, особливо від Росії, зазначають журналісти. Однак угода за моделлю «будуй-володій-експлуатуй» із фіксованою на 25 років вартістю продажу електроенергії фактично робить Анкару ще більш залежною від РФ на найближчі сто років, сказано в матеріалі.
«Росія, відома використанням енергетики як геополітичної зброї, отримає прямий контроль над стратегічною інфраструктурою країни — члена НАТО — на сто років, незалежно від того, хто буде при владі», — писала 2024 року Генюль Тол, засновниця Програми з Туреччини при Інституті Близького Сходу.
Вона звернула увагу, що АЕС Аккую розташована порівняно поруч з авіабазою Інджирлік, де розміщена американська ядерна зброя, та неподалік від радіолокаційної станції Кюреджик, за допомогою якої НАТО може отримувати попередження про балістичні ракетні атаки. На думку Тол, угода дозволяє російському персоналу розташуватися поруч із цими стратегічними об'єктами.
Розслідувачі виявили серед співробітників компанії, відповідальної за будівництво станції, колишнього офіцера підрозділу психологічних операцій ГРУ РФ Олександра Балабанова, який до цього працював начальником відділу в комітеті із зовнішніх зв’язків мерії Санкт-Петербурга. Там же свого часу починав російський диктатор Путін.
Як пише Радіо Свобода, за СРСР підрозділи психологічної боротьби та дезінформації підпорядковувалися Головному політичному управлінню, а на початку 1990-х перейшли під управління ГРУ. Розслідувачі раніше встановили, що співробітники цих підрозділів причетні до поширення фейків про пандемію коронавірусу, війни в Чечні, Грузії, Сирії, на Донбасі, а також про окупацію Криму.
«Російські військові „психи“ беруть активну участь у вторгненні в Україну, де використовують широкий набір інструментів пропаганди і дезінформації, від листівок і поширення звукових і радіосигналів до публікацій у соцмережах і кібератак», — ідеться в матеріалі.
Балабанов у Петербурзі служив у військовій частині 03126 — так званій групі психологічних операцій Західного військового округу. У 2020 році ЖЖ-блогер «Секретар Шойгу», вивчивши фото строковиків із цієї частини, заявив, що там на озброєнні стоять БТР-80 з установками ЗС-88 Делитель, і МЗС-83 Грім на базі МТЛБ. Як пояснюють розслідувачі, це великі мобільні динаміки, які можуть поширювати спрямований звук на кілька кілометрів. У розташуванні частини також знаходиться студія для виробництва відео, пишуть журналісти.
За даними розслідувачів, майже за 10 років служби в цій частині Балабанов кілька разів змінив посаду і щонайменше один раз був підвищений. Витік від 2022 року (до якого періоду належать документи, невідомо) розкриває його звання — капітан. У 2017 році, як випливає з даних витоків, він раптово змінив роботу і формально влаштувався в держкомпанію, що обслуговує іноземні представництва в Санкт-Петербурзі. Того ж 2017 року Балабанов уже вказував у LinkedIn роботу в комітеті зовнішніх зв’язків мерії міста. Під час роботи в мерії він брав участь у міжнародних зустрічах, зокрема, з дипломатами з Південної Кореї і дослідниками з Малайзії.
Журналісти також знайшли на сторінці Балабанова у Facebook допис за 2018 рік із картинкою «Слова вбивають війни». Зображення було створено як одну з ілюстрацій до петиції із закликом до президента України й російського диктатора «зупинитися і задуматися». Петицію публікував британський благодійний фонд ADOT навесні 2014 року, і її підписали 48 осіб.
Незабаром після початку повномасштабного вторгнення РФ, як ідеться в матеріалі, Балабанов звільнився з пітерської мерії і влаштувався в московське представництво Аккую Нуклеар за сумісництвом. Там його посада називалася «головний спеціаліст центру комунікацій». У червні 2022 року він вилетів із Москви до Туреччини, де прожив із дружиною і дочкою приблизно до кінця літа 2023 року. За цей час проєкт АЕС не раз потрапляв у скандали, які Росатом намагався залагоджувати дипломатією.
У 2022 році Росатом несподівано відсторонив від будівництва головного підрядника — російсько-турецьке підприємство Titan-2 IC Ictas — і замінив його компанією TSM Enerji зі 100% часткою Росії, незважаючи на рішення турецького суду. Видання The Insider пояснювало це тим, що Росія намагалася змусити Туреччину купити 49% акцій у проєкті АЕС Аккую і таким чином взяти на себе фінансування. Зрештою, як стверджувалося, Ердоган умовив Путіна залишити все як є, але турецьких підрядників із проєкту прибрали.
Пізніше, за даними ЗМІ, Росія все одно намагалася продати 49% акцій проєкту, щоб фінансувати будівництво іншої АЕС у турецькому місті Синоп. Терміни введення в експлуатацію перших енергоблоків Аккую постійно зсували, крім того, через санкції країна-агресор була змушена терміново шукати заміну західному обладнанню.
У 2023 році екологи заявили, що температура води в Середземному морі в районі будівництва станції перевищує граничну для ефективного охолодження реакторів.
2025 року газета The Wall Street Journal повідомила, що Росія використала будівництво АЕС у Туреччині для обходу західних санкцій і змогла перевести понад 5 млрд доларів на рахунок у найбільшому турецькому банку, нібито як кредит для проєкту. Однак банк JPMorgan не пропустив черговий платіж у 2 млрд доларів після втручання Міністерства юстиції США, яке почало розслідувати схему. У відомстві вважали, що країна-агресор хотіла створити «офшорний доларовий резерв» для фінансування проєктів Кремля в умовах санкцій.
«Можливо, саме з невдалим платежем у 2 мільярди доларів пов’язано те, що зовсім нещодавно, у липні 2025 року, турецькі, а слідом за ними й російські будівельники АЕС оголосили страйк і влаштували акцію протесту через невиплату зарплат, перекривши одну з доріг, що ведуть до будівництва», — припустили автори розслідування.
Як наголошується в матеріалі, шанси на те, що Росію допустять до будівництва іншої турецької АЕС Синоп, знизилися восени 2025 року після візиту президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана до Вашингтона. Незабаром після цього міністр енергетики Туреччини заявив, що до переговорів про проєкт долучилися США і Південна Корея.
За інформацією журналістів, восени 2023 року Олександр Балабанов став заступником директора департаменту комунікацій фонду Талант и Успех — ця організація управляє освітнім центром Сіріус у Сочі, «одним з улюблених проєктів Путіна». За місяць Балабанов отримав посаду заступника директора з розвитку Медіадому Сіріуса, на якій працює і зараз. Організація відповідає за зовнішні комунікації "освітнього центру", у програмах якого беруть участь іноземні діти і підлітки. Балабанов не відповів на запит Радіо Свобода про коментар.
