Відповідний лист Гуцул опублікувала на своїй сторінці у соцмережі X.

У своєму листі Гуцул стверджує, що Молдова нібито порушила право на самоврядування автономного регіону «з благословення Європейського Союзу та Великої Британії».

Вона також заявила, що пише листа з в’язниці № 13 в Кишиневі, де її утримують за «політично мотивованими, повністю сфабрикованими звинуваченнями, як демократично обраного лідера Гагаузької автономії».

«Пане віцепрезидент, враховуючи вашу принципову прихильність до реальної, а не показної демократії, ми сподіваємося на Вашу допомогу. Надзвичайно важливо, щоб американські інституції дали політичну оцінку порушенням, які відбуваються в Гагаузії», — написала Гуцул.

Вона також стверджує, що в’язниця у Кишиневі «визнана міжнародними організаціями установою з нелюдськими умовами утримання, призначеною для вбивць і ґвалтівників».

28 березня стало відомо, що суд Кишинева задовольнив клопотання прокуратури щодо попереднього арешту башкана Гагаузії Євгенії Гуцул на 20 діб.

Того ж дня Євгенія Гуцул прибула до суду сектора Чекани, де, проходячи в будівлю, заявила, що це «політична справа, оскільки я є башканом Гагаузії». Вона відмовилася коментувати ситуацію для журналістів і в супроводі адвокатів пішла до зали суду.

25 березня в аеропорту Кишинева правоохоронці затримали башкана Гагаузії Євгенію Гуцул.

Вона є фігуранткою кримінальної справи в Молдові, розгляд якої триває з 2024 року. Її звинувачують у тому, що, працюючи секретаркою в забороненій партії Шор, вона у 2019−2022 роках регулярно ввозила до країни кошти з Росії для фінансування діяльності політсили. Справа налічує 68 томів і була передана до суду 23 квітня 2024 року.