Данська модель. Європа фінансує виробництво зброї в Україні, зокрема далекобійних ракет і дронів для ударів по РФ — WSJ
Європейські партнери України постають перед труднощами у виробництві достатньої кількості зброї для протидії російській агресії, тому розробили новий підхід, який передбачає надання Києву коштів для її виробництва всередині країни, пише WSJ.
Зазначається, що країни фінансують контракти українського уряду з вітчизняними виробниками озброєнь, які перебувають у складній фінансовій ситуації, для постачання, зокрема, далекобійних ракет і дронів, здатних завдавати ударів по території Росії.
При цьому Київ сам визначає, з якими компаніями слід працювати і яку зброю закуповувати. Європейські країни, своєю чергою, незалежно перевіряють виробників перед тим, як укласти угоди.
Зазначається, що Україна й надалі залежатиме від західних союзників у постачанні сучасного озброєння, але офіційні особи зазначають, що новий підхід дозволить швидше та у більших обсягах отримувати необхідну зброю, ніж очікування на її виробництво в Європі. Україна може це зробити, оскільки її оборонна промисловість працює далеко не на повну потужність — за деякими оцінками, лише на 30% від свого потенціалу, через недостатнє фінансування.
Прихильники цього підходу наголошують, що українські оборонні підприємства здатні виготовляти багато систем швидше та дешевше, ніж західні постачальники. Крім того, українські виробники більш оперативно адаптують обладнання до потреб фронту, зміцнюючи оборонну промисловість країни.
Цю систему називають данською моделлю, адже саме Копенгаген розробив її спільно з Україною на початку цього року. Підхід привертає дедалі більше уваги і отримує підтримку з боку інших країн.
Зокрема, за словами міністра оборони Данії Троельса Лунда Поульсена, Норвегія, Швеція та Литва вже надали фінансування, а інші висловлюють інтерес. Німеччина вже застосувала схожий підхід, а Нідерланди паралельно укладають прямі контракти з українськими компаніями.
Зазначається, що Данія розробила цей підхід, тому що, як і багато інших союзників, вже майже повністю вичерпала запаси зброї, які могла передати Києву. Серед таких країн також й Нідерланди, Швеція, Норвегія та країни Балтії.
Однак фінансування наразі обмежене. Данія виділила на ініціативу приблизно 680 мільйонів доларів, з яких понад 400 мільйонів доларів надійшли із заморожених російських активів. Копенгаген планує передати ці кошти до кінця року.
Данія внесла понад 180 мільйонів доларів із власних фондів, Норвегія — понад 42 мільйони доларів, а Швеція, яка минулого тижня оголосила про фінансування далекобійних дронів і ракет, — понад 20 мільйонів доларів.
Поульсен сподівається, що через цю систему вдасться спрямувати щонайменше 1,4 мільярда доларів наступного року.
«Це приклад того, як забезпечити швидшу доставку зброї, одночасно зміцнюючи власне виробництво озброєння в Україні, що зрештою зробить її менш залежною від зовнішньої допомоги», — сказав він.
Як пише WSJ, цей підхід отримує широку прихильність через наявність інтегрованих аудитів і систем нагляду, які мінімізують потенційну корупцію у сфері закупівель озброєнь. Копенгаген перевіряє одержувачів фінансування перед його виділенням, а військові аташе з посольства Данії стежать за тим, щоб компанії виконували свої зобов’язання. Станом на сьогодні жодна компанія ще не провалила аудит.
Багато українських виробників зброї стверджують, що могли б збільшити виробничі потужності, якби мали більше контрактів, але наразі вони опинилися у складному становищі, та данська модель спрямована на розв’язання цієї проблеми.
«Єдине, що змушує компанії виробляти більше, — це наявність контракту… Данці та голландці дуже креативні,» — сказав урядовий уповноважений Чехії з питань відновлення України Томаш Копечний, який очолює чеську ініціативу із закупівлі боєприпасів.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що його країна приєднується до ініціативи Данії, спрямувавши понад 10 мільйонів доларів як початковий внесок, і має намір виділити ще більше.
«Це один із найефективніших способів передавати гроші Україні,» — сказав Кащюнас.
Литва також розглядає можливість закупівлі українських ударних дронів для власних збройних сил, додав Кащюнас. Після відвідування українських виробників зброї він високо оцінив їхню здатність працювати попри російські атаки.
«Вони знаходять способи», — зазначив він.
23 листопада міністри оборони України і Литви Рустем Умєров і Лаурінас Кащюнас підписали меморандум про підтримку Сил оборони, який передбачає фінансування виробництва українських далекобійних дронів, повідомляє пресцентр Міноборони.
22 листопада Міноборони України повідомляло, що Швеція профінансує виробництво українських далекобійних дронів за данською моделлю.
