П’ять висновків виборів у Молдові і яка була роль фактору України — BBC
До виборів експерти остерігалися прогнозувати, яким саме буде результат PAS (Фото: STR/NurPhoto via Getty Images)
Проєвропейська партія президентки Маї Санду «Дія та солідарність» (PAS) здобула тріумф на виборах у Молдові - їй вдалося не просто перемогти, а й зберегти абсолютну більшість у парламенті. Напередодні дня голосування дуже мало експертів могли спрогнозувати такий результат.
NV публікує матеріал у межах інформаційної співпраці.
Святослав Хоменко для ВВС розповідає, які висновки можна зробити за підсумками історичного голосування.
Як партія влади спромоглася забезпечити такий результат? Які відкриття зробила ця кампанія? Чому не буде протестів? І чи зможуть політики змінити тональність і вийти з режиму передвиборчого загострення, щоб почати боротися з величезною поляризацією суспільства?
Висновок перший: Санду досягла абсолютного успіху
Головний результат виборів, який затінює всі інші підсумки кампанії, — успіх партії влади та збереження нею монобільшості в парламенті наступного скликання.
До виборів експерти остерігалися прогнозувати, яким саме буде результат PAS і чи вдасться партії здобути одноосібну більшість, чи доведеться вступати в переговори про коаліцію.
Найпопулярніше
- Чому Україна виграє війну — Financial Times
- ЄС може почати приймати Україну й обійти блокування Орбана. Як це можливо
- Вибори в Молдові: впевнено перемогла проєвропейська партія Маї Санду, проросійська опозиція програла
- П’ять висновків виборів у Молдові і яка була роль фактору України
Зараз, уже після підрахунку голосів, аналітики охочіше говорять про причини, які привели партію президентки Молдови до тріумфу.
По-перше, каже ВВС кишинівський соціолог із CBS Research Василь Кантаржи, цей результат — заслуга не стільки партії PAS, скільки європейськи налаштованих виборців, які віддали за неї свій голос.
Важливо, що прихильники Санду зробили це навіть попри те, що не були повністю задоволені підсумками її правління. Іншими словами, значна частина молдовського суспільства настільки переконана в необхідності руху країни в Європу, що готова проголосувати навіть за далеко не ідеальну партію лише через упевненість у тому, що вона не зверне з європейського шляху, каже аналітик.
Підсумки виборів свідчать про те, що агресивна риторика PAS у дусі «якщо не ми, то Путін і війна», яку відчайдушно критикувала опозиція, знайшла відгук у серцях багатьох молдован.
Свою роль, ймовірно, зіграло й те, що невпинна війна в Україні у фоновому режимі впливає на політичну свідомість громадян Молдови, і вони не змогли переключитися на «порядок денний мирного часу» — розмови про економіку, соціальну сферу та дешевий газ, які просував під час кампанії той же «Патріотичний блок».
Крім того, каже ВВС кишинівський політолог, директор Асоціації за демократію через участь (ADEPT) Ігор Боцен, на результат PAS дуже сильно вплинули зусилля влади щодо нейтралізації «мережі Шора».
По суті, продовжує виконавчий директор київського центру «Українська призма» Сергій Герасимчук, вирішальним фактором успіху PAS стали дії влади, спрямовані на обмеження можливості участі проросійських сил у виборах — експерт називає їх «сумнівними з точки зору демократичних цінностей, але результативними з точки зору досягнення результату на виборах».
Йдеться і про дискваліфікацію партій, прямо пов’язаних з олігархом-утікачем Іланом Шором, ще до початку реального виборчого процесу, і про зняття з виборів напередодні голосування однієї з лідерів «Патріотичного блоку» Ірини Влах, і про казус партії «Велика Молдова» Вікторії Фуртуне.
Її викреслили зі списків учасників виборів фактично вже після початку голосування, і віддані за неї голоси фактично вважають зіпсованими бюлетенями, каже Герасимчук.
«Тому тут варто говорити не про те, що PAS здійснила якийсь прорив, а про те, що влада змогла суттєво обмежити інструментарій сил для протистояння таким методам політичної боротьби», — підсумовує він.
Висновок другий. До соціології досі багато запитань
Коли соціологи виявилися дуже далекі у своїх прогнозах щодо підсумків першого туру президентських виборів і референдуму про євроінтеграцію у 2024 році, можна було говорити про ексцес виконавця.
Зараз, коли результати передвиборних соцопитувань фактично сильно розійшлися з цифрами ЦВК, можна говорити вже про системну проблему соціології в Молдові.
Частково для цього є й об'єктивні причини: перед виборами багато респондентів давали «соціально прийнятні» відповіді, свій внесок у цю ситуацію зробив і надзвичайно високий відсоток виборців, які за кілька днів до дня голосування казали, що ще не визначилися з вибором.
Соціолог Василь Кантаржи, чиє опитування, опубліковане напередодні виборів, передбачило впевнену перемогу партії PAS, говорить ще й про фактор молдовської діаспори.
Молдовани, що живуть за кордоном, не потрапляють до вибірки соціологів, а враховуючи, що на цих виборах їхні голоси становили близько 17% від загальної кількості, це дуже сильно впливало на якість передвиборчих опитувань.
У будь-якому разі варто прийняти як даність той факт, що у роздумах про настрої молдовського суспільства не можна покладатися виключно на дані соцопитувань.
Окремо варто згадати кейс «Альтернативи» мера Кишинева Йона Чебана та екскандидата в президенти Александра Стояногло. Не всі опитування давали цій силі шанси на потрапляння до парламенту, але в результаті блок подолав виборчий бар'єр із результатом у майже 8%.
«Альтернатива» позиціонувала себе як третя сила у протистоянні між PAS і «Патріотичним блоком». Їхній високий результат показує, що насправді запит на таку третю силу в молдовському суспільстві є.
За умов, коли ніхто інший не зміг зайняти цю нішу, «Альтернатива» змогла зібрати голоси виборців, які представляють цей запит — навіть попри те, що партія влади вперто називала блок приховано проросійським, каже ВВС Сергій Герасимчук.
Висновок третій. Протестів не буде
До останнього дня перед виборами лідер «Патріотичного блоку» Ігор Додон транслював впевненість у тому, що за підсумками голосування партія Маї Санду втратить більшість у парламенті, а будь-який інший результат буде наслідком масових фальсифікацій з боку влади.
Тому, продовжував він, опозиційно налаштовані виборці мають бути готові захищати результати виборів на масових акціях протесту. Більше того, Додон обіцяв, що особисто вийде на центральну площу Кишинева вранці 29 вересня.
Багато спостерігачів скептично ставилися до анонсів «Майдану від Додона». А контингент, який збирався на мітингах «Патріотичного блоку», відверто кажучи, не створював враження готовності до радикальних форм протесту.
В результаті запал Додона згас буквально в перші хвилини після закриття виборчих дільниць. На брифінгу в офісі своєї Партії соціалістів він закликав співгромадян до спокою і заявив, що «протести та флешмоби», які, ймовірно, будуть у післявиборчий період, повинні проходити цивілізовано та не давати владі приводів для провокацій. Після цього Додон залишив брифінг, не відповівши на запитання журналістів.
У будь-якому разі в ніч після виборів він не виглядав як лідер, готовий оскаржувати результати виборів на вулиці.
Так, пізніше він анонсував протест біля будівлі парламенту — за задумом Додона, цей мітинг мав пройти без партійних прапорів, і до участі в ньому політик запросив інших небайдужих громадян.
Досвід молдовської політики показує, що, найімовірніше, ще кілька таких акцій — і протестний імпульс тих, хто програв на виборах, вичерпається, навіть якщо «патріоти» продовжуватимуть говорити про фальсифікації.
Як не парадоксально, каже ВВС Сергій Герасимчук, така ситуація у певному сенсі навіть грає на користь самого Додона.
«З одного боку, на нього не лягає необхідність очолювати протестний рух, який однозначно сприйматиметься як рух у бік Росії. З іншого — він залишатиметься цінним активом для Кремля, бо матиме найбільшу фракцію в новому парламенті», — пояснює він.
Висновок четвертий. Партія «Демократія вдома» виявилася феноменом
Головним сюрпризом нинішніх виборів у Молдові стало проходження до парламенту партії «Демократія вдома» Василя Костюка. Перед виборами вона не входила до перелік фаворитів кампанії, але тепер стане вагомим фактором молдовського політичного життя.
«Старожили» молдовської політичної сцени «вистрілили» після того, як минулого року стали партнерами румунської сенсації останнього часу, партії AUR. До неї належить нині найпопулярніший політик Румунії Джордже Сіміон, який зазнав поразки на президентських виборах цього року, але зберігає дуже сильні позиції в цій країні, що найближча до Молдови.
За кілька днів до виборів Сіміон у своїх соцмережах прямо закликав своїх прихильників із молдовськими паспортами голосувати за партію Василя Костюка.
«Демократія вдома» перейняла технології AUR, а вони є професіоналами у використанні алгоритмів TikTok. Партія Костюка не брала участі у передвиборчих дебатах, вона просто прицільно критикувала владу в соцмережах", — каже ВВС Ігор Боцен.
Частина їхніх роликів носить відверто провокативний характер: наприклад, у деяких Костюк конфліктує з поліцейськими на рівному місці. В інших роликах лідер «Демократії вдома» грає на конспірологічних темах, як-от роль масонів у житті суспільства.
Ідеологічно Костюк — уніоніст, тобто прихильник об'єднання Молдови з Румунією, і трампіст. Він скептично ставиться до нинішнього курсу молдовської влади на беззастережну підтримку України («Нам потрібно зрозуміти, до якої ноги Зеленського ми прив’язані», — заявив він в одному з інтерв'ю) і є ревним захисником традиційних цінностей. Румунські ЗМІ повідомляли, що колись Костюк вів бізнес у Росії.
Висновок п’ятий. Суспільство Молдови дуже поляризоване
Тріумфальний результат PAS не повинен вводити в оману щодо того, що вся країна в єдиному пориві підтримує партію влади та задекларований нею курс на зближення з Європою. І справа тут не тільки в тому, що в парламенті наступного скликання партія Санду матиме 55 депутатських мандатів, що значно менше, ніж 61, які є у її фракції зараз.
За підсумками голосування можна говорити про те, що в Молдові - особливо на півночі та півдні країни — є регіони, де підтримка президентки та її політичної сили практично нульова. Кореспонденти ВВС, які провели день виборів у глибинці, стали свідками таких настроїв особисто.
«Так, ми надзвичайно поляризоване суспільство, і йдеться не лише про лінію 'північ-південь', а й про розрив між етнічними та мовними групами. Це не тільки результат цілеспрямованих дій, інформаційної війни з боку Росії, але й, напевно, невдача нашої влади, яка не змогла запобігти такій ситуації», — каже ВВС Василь Кантаржи.
Подібна поляризація є загальнорегіональним трендом: так само глибоко поляризовані суспільства у Болгарії, Румунії, Польщі, Словаччині, Угорщині, каже Сергій Герасимчук. Журналістські розслідування показують, що часто такі розколи навмисно загострюють зовнішні гравці - зокрема Росія.
Ця поляризація не є новиною для офіційного Кишинева, і питання про те, чи має Санду та її команда уявлення про те, як боротися з цим явищем, залишається відкритим.
Більше того — також невідомо, чи зможе вона перейти з режиму цілеспрямованого підвищення градуса напруженості в суспільстві для потреб виборчої кампанії (що, судячи з результатів виборів, виявилося виправданою тактикою) до стратегії миротворчості та згладжування розбіжностей.
«Я дуже сподіваюся, що настав час, коли Молдова зможе дозволити собі зосередитися на зусиллях зі згуртування свого суспільства — передусім працюючи над цим у власному інформаційному просторі», — каже ВВС Василь Кантаржи.
