Багато хто з біженців розповіли виданню, що стикаються в Польщі з образами в громадському транспорті, булінгом дітей у школах і ксенофобськими матеріалами в Інтернеті.

Як розповіла ВВС біженка Світлана (ім'я змінено — ред.), тривалий час у її доньки не було жодних проблем у школі, але останнім часом атмосфера в школі — та й у Польщі загалом — змінилася.

«Навіть коли ми переїхали в інший район, вона не хотіла змінювати школу. Їй там так подобалося. Там не було жодних знущань. (…) Два тижні тому вона прийшла додому і сказала: „Один хлопчик сказав мені сьогодні — повертайся в Україну“», — розповіла виданню 31-річна українська біженка.

Як зазначають у ВВС, напруженість між поляками та українськими біженцями посилюється ще й через президентську виборчу кампанію, перший тур якої відбудеться в неділю — 18 травня.

За словами Світлани, згодом знущання над її донькою тільки наростали.

«Дівчатка зі старшого класу почали скаржитися, що вона говорить українською. Потім вони зробили вигляд, що падають на землю з криками „Ракета! Лягай!“ і сміялися. Вона прийшла додому вся в сльозах», — розповіла жінка.

Як пише ВВС, за кілька днів до цього російська ракета впала на рідне місто Світлани в Україні, внаслідок чого загинули десятки мирних жителів, включно з дітьми, — і її дочка була сильно цим травмована.

«Світлана — це не її справжнє ім'я — не захотіла називати себе, бо боїться репресій. Вона показала нам скриншоти повідомлень зі співробітниками школи, в яких вона скаржиться на поводження з її дочкою», — пише видання.

За словами Світлани, вона помітила, що ставлення до українців змінюється на гірше і в Польщі загалом.

«На роботі багато хто каже, що українці приїжджають сюди та погано поводяться. А мої українські друзі кажуть, що хочуть виїхати додому, тому що поляки нас не приймають. Тепер тут страшно жити», — заявила вона.

Згідно з офіційною статистикою, у Польщі наразі проживає щонайменше 2,5 млн українців (близько 7% від усього населення країни), повідомляє ВВС.

Як розповіла виданню голова варшавського фонду Stand with Ukraine активістка Наталя Панченко, багато хто з українських біженців, які живуть у Польщі, «травмований».

«Ці групи жінок і дітей опинилися в Польщі через війну, дуже часто їхні родичі перебувають на передовій, у полоні або загинули.(…) І саме ця група людей є об'єктом нападок», — сказала вона.

На думку Панченко, більшість поляків підтримують Україну. Проте кілька місяців тому організація помітила сплеск антиукраїнських образ в Інтернеті.

«Останнім часом у нас дедалі більше таких ситуацій… ксенофобські [знущання] над людьми, які працюють у магазинах чи готелях, лише тому, що вони говорять з українським акцентом», — розповіла вона.

Як пише ВВС, соціологічні дослідження показують, що в Польщі громадська думка про українців справді погіршується. Згідно з опитуванням, проведеним у березні 2025 року центром CBOS, тільки 50% поляків виступають за прийом українських біженців (на 7% менше, ніж у грудні 2024-го). Причому у 2023-му цей показник становив 81%.

Близько мільйона українців офіційно зареєстровані як прибулі після початку повномасштабного вторгнення. Польща витрачає 4,2% свого ВВП на українських біженців.

Україна стала актуальною темою передвиборчої кампанії в Польщі. Ультраправий популіст Славомір Ментцен, який, за результатами опитувань, перебуває на третьому місці, займає антиукраїнську позицію та виступає за «угоду» з російським диктатором Путіним. Найбільш проукраїнським кандидатом є фаворит передвиборчих перегонів Рафал Тшасковський із коаліції прем'єр-міністра Дональда Туска, хоча й він обіцяв скоротити соціальне забезпечення українців.

Минулого тижня польський уряд заявив про «безпрецедентну спробу» Росії втрутитися у вибори в країні шляхом поширення фейків у Мережі.

Керівник НУО, яка відстежує дезінформацію та пропаганду в Польщі, Міхал Марек розповів, що антиукраїнську пропаганду поширюють у російськомовних Telegram-каналах, а потім просувають в польському інформпросторі. На його думку, дедалі більше поляків піддається впливу пропаганди.