Нідерланди зобов’яжуть працевлаштованих біженців з України сплачувати особистий внесок
У Нідерландах працевлаштованих біженців з України зобов’яжуть сплачувати особистий внесок у розмірі до 350 євро.
Про це повідомляє NOS.
Такі платежі складатимуться з 105 євро за воду, газ та електроенергію і 242 євро для тих людей, які не отримують гроші на харчування за місцем проживання.
Державний секретар Нідерландів Ерік Ван дер Бург, який йде у відставку, написав Палаті представників, що він обирає «просту і зрозумілу модель», оскільки вважає, що впроваджувати правила потрібно якомога справедливіше.
Раніше він також заявляв, що українці повинні мати змогу скорочувати витрати, якщо мають роботу.
За даними видання, в Нідерландах досить широко поширена думка про те, що українці-біженці, які працюють в країні, не повинні отримувати великої фінансової підтримки.
Минулого тижня дебати також торкнулися питання про те, чи повинні працевлаштовані українці також почати платити за оренду житла, однак Ван дер Бург запропонував спочатку розглянути, чи можна стягувати орендну плату за «гнучке» житло та випробувати таку можливість.
Крім того, обов’язок українців бути застрахованими через Закон про медичне страхування не буде запроваджено.
29 лютого депутати Нідерландів заявили, що українські біженці, які проживають в країні, повинні платити більше за житло та харчування.
У січні депутати нідерландської партії BBB запропонували відправляти українських біженців назад на захід України, оскільки ця частина країни «виглядає відносно стабільною».
19 жовтня 2023 року Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українських біженців до березня 2025 року.
Видання Politico раніше з посиланням на неназваних дипломатів повідомляло, що Україна веде з офіційними особами ЄС переговори про те, щоб нові міграційні правила блоку сприяли поверненню більшої кількості українців з-за кордону.
Віцепрем'єрка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина після цього заявила, що повернення українців додому і скорочення їм допомоги за кордоном не є прямою позицією України. За її словами, принципова позиція Києва — у тому, що можливість тимчасового захисту біженців у Європі має залишатися і 2025 року, і навіть у разі припинення бойових дій.
