«Україна завдає удару у відповідь». Що відбувається в Курській області і чи є це спробою переломити ситуацію на фронті — західні ЗМІ
Ймовірний рейд українських сил у Курську область РФ, який Україна не коментує офіційно, починають аналізувати у закордонних ЗМІ.
Російські «воєнкори» повідомляють про нібито присутність українських військових у 10 прикордонних селах Курської області, а російський диктатор Володимир Путін 7 серпня вперше відреагував на події, назвавши їх буцімто "масштабною провокацією" та скликавши Раду безпеки РФ.
Тим часом у західних медіа починають з’являтися припущення про те, що може означати і для чого проводитися транскордонний рейд у Курську область.
Financial Times нагадує, що протягом літніх місяців військам РФ вдалося досягти «швидких та суттєвих територіальних здобутків» в Україні, скориставшись дефіцитом ресурсів та промахами ЗСУ.
«Неочікуваний наступ українських сил у прикордонному районі Курської області, здається, свідчить про те, що Київ намагається переломити ситуацію [у протистоянні] з Москвою. Але цей крок, який не був офіційно визнаний українськими лідерами, також викликав критику з боку аналітиків, які поставили під сумнів доцільність розгортання й без того перевантажених сил ЗСУ на російській землі», — пише видання.
Агентство Reuters підкреслює, що російські заяви про «інтенсивні бої» проти українських сил, що прорвалися в Курську область Росії, можуть свідчити про одне з найбільших подібних проникнень на територію Росії від початку повномасштабної війни РФ проти України в лютому 2022 року.
Reuters нагадує, що 6 серпня секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив про нібито захоплення 420 км² української території з 14 червня. «Україна завдала удару у відповідь 6 серпня. Бої тривали протягом ночі середи, 7 серпня, у той час як українські сили просунулися на північний захід від прикордонного міста Суджа за 530 км на південний захід від Москви», — пише агентство про рейд у Курську область РФ із посиланням на дані Міноборони РФ.
Reuters також нагадує, що Суджа є останнім діючим перевалочним пунктом для експорту російського газу з РФ у Європу через Україну [через газовимірювальну станцію Суджа проходить три газопроводи діаметром 1400 мм — Єлець-Кременчук-Кривий Ріг, Прогрес та Уренгой- Помари-Ужгород із загальною технічною потужністю по транзиту 244 млн кубометрів на добу, пояснював ще в 2022 році Оператор ГТС України — прим. ред.]. А лише за 60 км на північний схід від Суджі розташована російська Курська атомна електростанція.
«Україна не коментує події. Росія направила резерви для зміцнення оборони», — додає Reuters.
Агентство також зазначає, що бої навколо Суджі «відбуваються на вирішальному етапі війни: Україна втрачає територію, а Київ глибоко стурбований тим, що підтримка США може бути зруйнована, якщо Дональд Трамп переможе на листопадових виборах у Сполучених Штатах».
The Guardian зазначає, що перші звіти з Курської області і дані з соцмереж «свідчать про те, що українська атака була значною, хоча неясно, наскільки довго можна буде її підтримувати».
Видання також підкреслює, що дані російських «воєнкорів» про поточні бої контрастують із початковою заявою Міністерства оборони РФ, яке стверджувало, що нібито відбило атаку.
«Метою атаки могла бути спроба України, чиї оборонні лінії розтягнені, відтягнути деякі російські сили для [кращого] захисту ділянки фронту, яка була здебільшого неактивною з весни 2022 року [йдеться про Торецький напрямок, де росіяни протягом останніх тижнів досягли прориву], а також підняти моральний дух в Україні», — припускає The Guardian.
Однак, підкреслює видання, критики такої тактики в Україні стверджують, що подібні напади не мають довгострокової військової мети. «Антикремлівські російські групи у березні атакували з території України Білгородську та Курську області РФ, але були відбиті без стратегічної вигоди», — нагадує видання.
The Washington Post підкреслює, що якщо попередні дані про масштаб транскордонного рейду у Курській області підтвердяться, то він «може залучити російські резерви в цей район, послабивши наступальні операції Москви в кількох частинах Донецької області України, де російські сили посилили атаки, щоб максимально використати літній сезон бойових дій».
Водночас це може призвести до того, що й без того розтягненим українським військам, які відчувають дефіцит людей, тепер доведеться ще більше розширити лінію оборони, яка вже складає понад 1000 кілометрів.
WP також нагадує, що російські війська загалом швидко відбивали попередні транскордонні рейди з боку проукраїнських сил — «однак не раніше, ніж вони встигали завдати шкоди та збентежити владу», додає видання.
Ані WP, ані незалежним аналітикам поки не вдалося підтвердити чи перевірити заяви, що ширяться про поточний рейд.
«Кордон Курської області з Україною має довжину 245 кілометрів, що дає змогу диверсійним групам розпочати стрімкі вторгнення та захопити частину території до того, як Росія розгорне підкріплення», — нагадують журналісти WP.
