«Ми були надто наївними». Як Швеція, що востаннє воювала у 1814 році, відмовилась від нейтралітету — розповідь члена парламенту
Війна в Україні спричинила «фундаментальний зсув» у поглядах шведів на питання безпеки, стверджує член парламенту Швеції Ларс Андерссон. Його країна вже наростила військовий бюджет до 2% ВВП, очікує на вступ до НАТО та має намір надалі збільшувати допомогу Києву.
Протягом десятиліть обсяг оборонних витрат Швеції відносно її ВВП постійно зменшувався. Якщо у 1965-му на фінансування армії тут витрачали 3,9% ВВП, то у 1991-му — вже 2,5%, а в 2015-му — 1,1%. На думку Ларса Андерссона, депутата шведського Риксдага від ультраправої партії Шведські демократи, рішення його країни про скорочення військового бюджету та скасування обовʼязкової військової служби були помилкою.
«Багато років поспіль ми розкладали нашу армію, відмінили [призов на] військову службу, бо вважали, що загроза поблизу більш-менш минула, коли впала залізна завіса та розпався Радянський Союз. Ми помилилися», — визнав політик під час зустрічі з представниками медіаіндустрії з України, Молдови та Вірменії, що відбулася в Стокгольмі в середині лютого.
В 2024 році Швеція збільшила свій оборонний бюджет на 27 млрд крон — до 119 млрд крон (10 млрд євро). Таким чином, країна досягла визначеного для держав-членів НАТО цільового показника у 2% від ВВП.
