Голосування відбулося в четвер, 6 листопада. Тоді 51 сенатор виступив проти ініціативи, 49 — на підтримку. Рішення ухвалили переважно за партійною лінією, і лише двоє республіканців приєдналися до демократів у підтримці цього законодавства.

Резолюція мала на меті обмежити можливість президента розпочати нові військові дії проти Венесуели після серії авіаударів США по човнах у південній частині Карибського басейну. За даними адміністрації Трампа, від початку вересня американські сили завдали щонайменше 16 ударів, унаслідок яких загинуло понад 65 осіб.

Тривала військова кампанія викликала побоювання, що США можуть перейти до атак безпосередньо на території Венесуели. Ці побоювання стали причиною внесення двопартійної резолюції, яка мала вимагати від Білого дому отримати дозвіл Конгресу перед будь-якими подальшими діями, пише агентство.

Резолюцію запропонували демократи Тім Кейн і Адам Шифф разом із республіканцем Рендом Полом. Після останнього голосування Кейн і Шифф заявили, що планують розглянути нові шляхи для повторного внесення ініціативи.

5 листопада держсекретар Марко Рубіо і міністр оборони Піт Гегсет провели брифінг для членів Конгресу, де запевнили, що адміністрація не планує війни з Венесуелою. Однак представник демократів Адам Сміт зауважив, що Трамп «відомий своїми раптовими змінами позиції», тому гарантії не є переконливими.

Сенатор-демократ Марк Ворнер сказав, що правове обґрунтування ударів по човнах, яке надала адміністрація, не містить жодного посилання на можливі прямі атаки по території Венесуели.

Конституція США вимагає, щоб президент отримував дозвіл Конгресу на тривалі військові операції. Водночас чиновники Білого дому заявили, що удари по наземних об'єктах можуть бути «виправдані міркуваннями національної безпеки».

Юристи та експерти з міжнародного права зазначають, що подібні дії можуть порушувати як норми міжнародного права, так і американські закони, зокрема ті, які забороняють політичні вбивства.

Члени Конгресу обох партій також висловили невдоволення тим, що адміністрація не надала достатньо інформації щодо жертв, обґрунтування ударів, витрати кампанії та довгострокову стратегію США в Латинській Америці.

Білий дім виправдовував атаки, заявляючи, що метою були «наркотерористи», які перевозили наркотики, що загрожують американцям, але при цьому не надав жодних доказів чи правового обґрунтування, зазначає Reuters.

Це вже не перша спроба Конгресу обмежити військові повноваження президента. Місяць тому Сенат аналогічним голосуванням — 51 проти 48 — також заблокував схожу резолюцію. Тоді її підтримали ті самі два республіканці — Ренд Пол і Ліза Мурковскі.

Загострення відносин між США та Венесуелою

3 листопада Трамп зробив неоднозначні заяви щодо можливого втручання Сполучених Штатів у ситуацію у Венесуелі. У коментарі для телеканалу CBS він запевнив, що не очікує на війну, однак переконаний, що дні диктатора Ніколаса Мадуро на посаді «лічені».

30 жовтня видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела писало, що адміністрація Трампа виявила низку потенційних цілей у Венесуелі, до яких належать військові об'єкти, задіяні в контрабанді наркотиків. У разі ухвалення рішення про авіаудари, їхньою метою буде змусити лідера Венесуели Ніколаса Мадуро залишити посаду.

6 вересня телеканал CNN із посиланням на джерела в Білому домі повідомив, що Дональд Трамп розглядає варіанти військових ударів по наркокартелях у Венесуелі як частину ширшої стратегії, спрямованої на ослаблення Ніколаса Мадуро.

Наприкінці вересня Ніколас Мадуро підписав указ, що наділяє його додатковими повноваженнями у сфері оборони і безпеки на випадок військового вторгнення. Віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес зазначила, що документ надає главі держави особливі механізми реагування в умовах загрози і буде застосований тільки в разі зовнішньої агресії.

Трамп також дозволив ЦРУ проводити таємні операції в країні. Однак він не уточнив, чи входить до цього плану фізичне усунення Мадуро, зазначивши, що «Венесуела зазнає на собі тиску».

29 серпня видання Axios із посиланням на джерела писало, що президент США під виглядом боротьби з наркоторгівлею у Венесуелі може спробувати повалити режим Мадуро. США вже направили до берегів Венесуели сім кораблів із 4500 військовими.

8 серпня Міністерство юстиції та Державний департамент США оголосили винагороду в розмірі 50 мільйонів доларів за інформацію, яка призведе до арешту венесуельського диктатора. Мадуро звинувачують у міжнародній наркоторгівлі, корупції та грубих порушеннях прав людини.

За даними Управління з контролю за обігом наркотиків США (DEA), вилучено 30 тонн кокаїну, пов’язаного з режимом Мадуро, з яких 7 тонн безпосередньо пов’язано з самим диктатором. Ці поставки є основним джерелом прибутку для картелів, що діють у Венесуелі та Мексиці, стверджували чиновники.