Про це він заявив в інтерв'ю FAS.

«Я шкодую, що союзники по НАТО і саме НАТО не зробили більше для зміцнення України раніше. Якби Україна була сильнішою у військовому плані, поріг для нападу Росії був би вищим. Чи був би він достатньо високим, сказати неможливо», — сказав він.

Столтенберг згадав, як під час першого візиту в Україну в 2015 році він відвідав тамтешній навчальний центр, де США, Канада і Велика Британія тренували солдатів.

«А ми, як члени НАТО, не тренували. Загалом, наша підготовка і обладнання були досить обмеженими. Ми могли б зробити набагато більше», — наголосив він.

Водночас Столтенберг зазначив, що до 2022 року вступ України до НАТО не був реалістичним, однак «було б легко» посилити Україну у військовому плані.

«Натомість ми боролися за те, чи варто нам постачати снайперські гвинтівки. Тривалий час США не хотіли постачати Україні протитанкові ракети, щоб не провокувати Росію. Зрештою, вони таки поставили, але ми всі могли б зробити більше. Зараз ми озброюємо Україну на війні, а тоді ми могли б озброїти Україну, щоб запобігти війні», — додав він.

Він також заявив, що найгіршим днем за його каденції на посту генсека НАТО був день вторгнення Росії в Україну, 24 лютого 2022 року.

«Я не був здивований, бо ми знали від розвідувальних служб, що це станеться. Але я все одно був шокований, коли побачив, як це сталося насправді. Я зрозумів, що це був переломний момент у нашій історії: до цього дня була одна Європа, а після нього — інша Європа», — розповів він, додавши, що Альянс готувався до чогось подібного ще з 2014 року.

«Коли почалось вторгнення, НАТО було готове. Ми активували оборонні плани НАТО і запевнили Україну в нашій підтримці. Тому що у нас було два завдання: підтримати Україну і не допустити переростання цього конфлікту у війну з НАТО», — відповів генсек Альянсу.

1 жовтня Столтенберг залишає посаду генерального секретаря НАТО. Надалі він очолюватиме Мюнхенську конференцію з безпеки.