Завершити війну негайно. Як антивоєнна риторика допомогла Леніну захопити владу в Росії у Першу світову
Антибільшовицька провоєнна демонстрація в Петрограді. Напис на транспаранті: Вітчизна в небезпеці. Пролита нами кров вимагає війни до перемоги. Товариші-солдати негайно в окопи. Повернути Леніна Вільгельму, квітень 1917 року (Фото: PD)
У квітні 1917 року до Петрограда з тривалої еміграції несподівано повернувся Володимир Ленін. Користуючись нестабільною політичною ситуацією у столиці та складним становищем армії, він озвучив свої відомі Квітневі тези. Першим пунктом з десяти був заклик до «революційної поразки» й виходу з «імперіалістичної війни».
Перша світова тривала вже три роки, люди втомились і хотіли миру. А Ілліч його пообіцяв. Кмітливий більшовик обрав дуже зручний момент для того, щоб розхитати владу, розколоти соціал-демократів і почати підготовку до перевороту, аби прибрати країну до своїх рук.
Слід нагадати, що на час його приїзду минуло менш як два місяці після початку революції у лютому. Імператор Миколи II втратив трон, а керування Росією взяв на себе Тимчасовий уряд, який співіснував паралельно з Петроградською радою робітничих і солдатських депутатів — фактично це було двовладдя. Ленін вирішив, що треба діяти саме зараз.
Тимчасовий уряд, маючи зобов’язання перед союзниками по Антанті, виступав за продовження війни до переможного кінця. Натомість Ленін говорив про негайний мир понад усе, аби тільки припинити безглузде кровопролиття. Не дивно, що ця теза знайшла живий відгук у суспільстві й додала йому популярності серед різних його верств.
