У Румунії проросійського політика Джорджеску підозрюють у зв’язках із таємною поліцією часів Чаушеску — FT
Акція на підтримку Келіна Джорджеску в Бухаресті, січень 2025 року (Фото: Inquam Photos/George Calin via REUTERS)
Бухарест може не допустити до участі у виборах президента Румунії ультраправого політика Келіна Джорджеску, який переміг у першому турі виборів, результати яких пізніше було анульовано. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела.
Два обізнаних джерела FT сказали, що його кандидатуру на посаду президента, найімовірніше, відхилять через кримінальне розслідування. Санкції статей, за якими триває розслідування щодо Джорджеску, передбачають тюремне ув’язнення строком понад 10 років.
Видання зазначає, що перед повторними президентськими виборами Джорджеску активно підтримують США і Росія.
«За активної підтримки Джей Ді Венса, Ілона Маска і спецслужб Володимира Путіна Джорджеску став головним символом того, як зближення адміністрації Трампа з Москвою залишає старих європейських союзників у важкому становищі», — пише FT.
У грудневому інтерв'ю FT політик говорив, що «повністю поділяє» погляди Трампа і хоче «міцного партнерства» зі США. Він також вихваляв російського диктатора та його «патріотизм», який, за його словами, сподівається втілити в Румунії.
Як ідеться в матеріалі, шлях Джорджеску від інженера-геолога до ультраправого політика, прихильника теорій змови і зірки соцмереж змусив деяких румунських політиків замислитися над його можливими зв’язками з таємною поліцією комуністичного періоду і Росією. Ще кілька місяців тому про нього мало хто знав навіть у Румунії, пише FT.
Єдиний кандидат від проєвропейських коаліційних партій на майбутніх президентських виборах Крін Антонеску назвав Джорджеску «привидом» Секурітате — жорстокої румунської спецслужби часів холодної війни.
«Він привид колишнього Секурітате, у нього дискурс Секурітате і, ймовірно, підтримка старого Секурітате», — сказав він.
За словами Антонеску, він підтримує участь Джорджеску у виборах, щоб мати можливість його перемогти.
Джорджеску заперечував, що йому допомагав кремлівський режим. При цьому він визнав, що знає ідеолога «русского мира» Олександра Дугіна й особисто зустрічався з ним кілька разів. Дугін, зі свого боку, називав Джорджеску «видатним політиком» і говорив, що Росії «легше мати справу з таким політиком, ніж із будь-ким іншим».
Високопоставлений румунський чиновник сказав FT, що контакти Джорджеску з росіянами, зокрема Дугіним, зараз не є предметом розслідування. Чиновник також заявив, що адміністрація в Бухаресті приголомшена підтримкою Джорджеску в США.
Чотири співрозмовники FT, які стежили за кар'єрою Джорджеску, заявили, що його біографія сповнена «прогалин і незрозумілих деталей». Він закінчив університет 1986 року під час правління режиму Ніколає Чаушеску і стверджував, що «набув додаткового досвіду, працюючи у Великій Британії та США».
Як зазначає FT, за часів Чаушеску дозволи на зарубіжні поїздки, особливо в західні країни, суворо контролювала таємна поліція.
«Коли когось відправляли за кордон набиратися досвіду, його попередньо вербували. Вони могли подорожувати тільки з благословення Секурітате. І вся посткомуністична кар'єра Джорджеску показує, що він став частиною істеблішменту», — сказав Хунор Келемен, голова етнічної угорської партії UMDR, яка входить до коаліційного уряду в Бухаресті.
Джорджеску не відповів на прохання журналістів про коментар.
У 2000-х він здебільшого жив в Австрії, де купував нерухомість і виховував сім'ю. У 2010−2012 роках обіймав неоплачувану посаду доповідача в ООН, а в 2013—2016 роках очолював європейське відділення Римського клубу — аналітичного центру, заснованого за часів холодної війни, куди входили радянські вчені. Центр займався такими питаннями, як стійкість і зміна клімату.
Погляди Джорджеску стали радикальнішими під час пандемії COVID-19 — він виступав проти обов’язкового вакцинування та карантину. У своїх соцмережах він часто цитує Біблію, робить відсилання до попкультури та фашистських лідерів Румунії, поширює теорії змови про те, що газовані напої наповнені «наночіпами» або що COVID-19 не існує, бо «ніхто його не бачив».
У 2021-му Джорджеску повернувся в Румунію і, за даними прокуратури, незабаром разом із правими екстремістами почав організовувати кампанію для президентських виборів-2024.
На запитання про те, чи може Джорджеску бути колишнім агентом секретної служби, румунський орган, який опікується архівами Секурітате (CNSAS), заявив, що не виявив жодних доказів його вербування. Водночас архіви щодо всіх оперативників комуністичного режиму не є вичерпними, пише FT.
Віцепрезидент CNSAS Мадалін Ходор зазначив, що Джорджеску потенційно міг бути «таким агентом, якого могла б використовувати російська розвідка». Ходор також назвав Джорджеску «голограмою російської розвідки» і сказав, що багато його наративів збігаються з позицією Кремля.
«Хто зустрічається з Дугіним? Не один, не два рази. До Дугіна дуже важко дістатися. Ймовірно, йому довелося пройти через російські служби безпеки», — зазначив Корнеліу Бьола, румунський професор цифрової дипломатії в Оксфордському університеті.
Скандал із президентськими виборами в Румунії
24 листопада 2024 року в Румунії відбувся перший тур президентських виборів. Згідно з підрахунками 100% голосів, до другого туру вийшли проросійський політик Келін Джорджеску, який здобув 22,94% голосів, і проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка отримала 19,17%.
Прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку посів третє місце з 19,14%. 25 листопада він подав у відставку з посади голови Соціал-демократичної партії. Екзитполи прогнозували перше місце Чолаку, друге — Ласконі, а Джорджеску — третє.
28 листопада 2024 року Конституційний суд Румунії ухвалив рішення перерахувати всі бюлетені з першого туру президентських виборів.
Невдовзі Рада нацбезпеки Румунії звинуватила Росію в масштабній кампанії, спрямованій на допомогу Джорджеску.
5 грудня 2024 року президент Румунії Клаус Йоганніс погодився розсекретити документи щодо передвиборчої кампанії проросійського кандидата Келіна Джорджеску.
Повідомлялося, що документи підтверджують агресивну рекламну кампанію, проведену в обхід виборчого законодавства Румунії.
6 грудня Конституційний суд Румунії ухвалив рішення про скасування результатів першого туру президентських виборів.
Правляча коаліція в Румунії призначила дату повторних президентських виборів. Перший тур виборів відбудеться 4 травня, а другий — 18 травня.
12 лютого відбулася церемонія передання повноважень від президента Клауса Йоганніса в.о. президента — ним став глава Сенату Іліє Болоян.
26 лютого Джорджеску затримали і доставили на допит у генеральну прокуратуру.
Генпрокуратура Румунії відкрила щодо Джореджеску справу за статтями про підбурювання до дій проти конституційного ладу; розповсюдження неправдивої інформації; ініціювання, створення або підтримку організації фашистського, расистського або ксенофобського характеру; публічне прославляння осіб, винних у злочинах геноциду тощо. Політику заборонили виїжджати з країни.
