Думки розділилися. У Південній Кореї відбулися протести за та проти імпічменту президента — фото
Протести в Південній Кореї, 21 грудня 2024 року (Фото: REUTERS/Kim Soo-hyeon)
У суботу, 21 грудня, у Сеулі, столиці Південної Кореї, відбулися масові акції протесту, учасники яких виступали як у підтримку, так і проти імпічменту президента Юн Сок Йоля, повідомляє агенція Reuters.
Зазначається, що у центрі міста демонстранти з протилежними позиціями зібралися на відстані кількох сотень метрів один від одного.
Протест проти президента зібрав десятки тисяч учасників, здебільшого молодь віком від 20 до 30 років. Вони тримали плакати з написами «Арешт! Ув’язнити! Глава повстанців Юн Сук Йоль» та використовували світлові палиці.
Декілька тисяч протестувальників, які виступили проти усунення Юн Сок Йоля від президентських повноважень, були переважно старшого віку. Обидві акції пройшли мирно, без сутичок.
Президентські повноваження Юн Сок Йоля наразі призупинили, але він залишається на посаді.
Ситуація з імпічментом спричинила масштабну політичну кризу в країні, пише Reuters. Указ про запровадження воєнного стану Юн Сук Йоль обґрунтував боротьбою з «антидержавними силами», які, за його словами, перешкоджали його ініціативам. Водночас опозиція та частина суспільства розцінили це як спробу узурпації влади.
Поки Конституційний суд розглядає справу, виконання обов’язків президента покладено на прем'єр-міністра Хан Док Су. У разі відсторонення Юн Сок Йоля нові президентські вибори мають бути проведені протягом 60 днів.
14 грудня парламент Південної Кореї з другої спроби підтримав імпічмент президента країни Юн Сок Йоля. За підтримку імпічменту голосували 204 депутати з 300, проти були 85. Голосування було таємним.
Юн Сук Йоль 14 грудня, після того, як парламент оголосив йому імпічмент, пообіцяв боротися за своє політичне майбутнє.
Оголошення воєнного стану в Південній Кореї — що відомо
3 грудня президент Південної Кореї Юн Сок Йоль оголосив про введення воєнного стану в країні. Він звинуватив опозицію в тому, що вона «контролює парламент, симпатизує Північній Кореї і паралізує уряд антидержавною діяльністю». Роблячи заяву, президент пообіцяв «викорінити пропівнічнокорейські сили та захистити конституційний демократичний порядок».
Після цього військове командування Південної Кореї видало указ, що забороняє будь-яку політичну діяльність, зокрема пов’язану з Національною асамблеєю, регіональними асамблеями, політичними партіями, створенням політичних організацій, проведенням мітингів та акцій протесту. Крім цього, під контроль бралися всі медіа та видавництва.
Агентство AP повідомляло, що рейтинг Юн Сок Йоля впав за останні місяці, і він щосили намагається протистояти парламенту, який контролює опозиція.
Крім того, ЗМІ повідомляли, що партія Юн Сок Йоля «зайшла в глухий кут» у суперечках із ліберальною опозиційною Демократичною партією щодо законопроєкту про бюджет на 2025 рік.
Пізно ввечері 3 грудня Юн Сок Йоль заявив, що воєнний стан у країні буде скасовано на засіданні Кабінету міністрів. Пізніше таке рішення дійсно було схвалено урядом.
4 грудня повідомлялося, що міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хен подав у відставку. Він також вибачився за суспільне занепокоєння, викликане спробою президента країни Юн Сук Йоля ввести воєнний стан.
8 грудня прокуратура Південної Кореї заарештувала ексміністра оборони в рамках розслідування справи про державну зраду. Президенту Юн Сок Йолю також оголосили про підозру в державній зраді.
