Чому одну з труб Північних потоків не підірвали під час диверсії: нова версія з розслідування The Atlantic
Причиною підриву лише трьох з чотирьох ниток газопроводів Північний потік-1 та Північний потік-2 могла стати дезорієнтація і помилка дайверів, що встановлювали вибухівку — особливо у випадку, якщо її закладала невелика група осіб, яким знадобилося кілька занурень.
Таку версію щодо того, чому одна з труб Північного потоку-2 залишилася неушкодженою під час диверсії на газопроводах у вересні 2022 року, озвучує американське видання The Atlantic у своєму новому розслідуванні-огляді усіх версій підриву трубопроводів.
Автор публікації, знаний американський журналіст Марк Бовден, поспілкувався серед інших джерел з 63-річним Еріком Андерссоном, відомим шведським інженером, який створив низку програмних продуктів для Volvo, SAS і Lufthansa і став засновником компанії Carmen Systems, яка забезпечила йому чималі статки. Нині він є дослідником-любителем, який вирішив перевірити раніше спростовану Вашингтоном версію американського журналіста Сеймура Герша про те, що за підривом Північних потоків нібито можуть стояти США.
«Маючи в своєму розпорядженні час і гроші, Андерссон вирішив почати з того, що зазвичай роблять детективи, а саме з огляду місця злочину, щоб перевірити історію Герша. У травні він зафрахтував судно, купив підводний дрон, зібрав екіпаж, вирушив до місць вибухів [Північних потоків] та провів власну «криміналістичну перевірку», — пише The Atlantic.
Автор публікації відзначає, що скрупульозне дослідження Андерссона, який зробив навіть пластикові моделі зон вибухів, привернуло увагу шведських журналістів-розслідувачів, серед яких Фредрік Лорен.
«Значна частина роботи Андерссона ґрунтується на висновках спеціалістів у різних галузях, і люди, які мають досвід роботи з Балтійським трубопроводом, сприймають її серйозно. Висновки Андерссона розповідають історію […], яка суперечить [висновкам Сеймура] Герша», — йдеться у публікації.
Як пише автор The Atlantic, перевірка, проведена Андерссоном «та іншими» чітко показала, що на трубопроводах було чотири вибухи, найімовірніше спричинені лише чотирма зарядами вибухівки (а не шість-сім вибухів, як стверджує Герш, що також писав про одну бомбу, яка буцімто не спрацювала).
Викидів газу з ушкоджених газопроводів теж було чотири: один великий у південній зоні підриву, де вибух стався у ніч на 26 вересня 2022 року, та ще два великих і один дуже маленький в північній зоні підриву, внаслідок вибухів 17 годин потому.
Час і місце розташування найменш потужного (за викидом газу) вибуху свідчать про те, що цей невеликий підрив стався в трубі, де вже було скинуто тиск внаслідок першого вибуху. Іншими словами, дві бомби були розміщені на одній трубі. «Навіщо диверсантам залишати одну трубу, NS-2B, недоторканою, а на NS-2А ставити дві бомби? — задається питанням The Atlantic. — Відповідь, як зрозумів Андерссон, полягала в тому, що вони зробили помилку. Якщо він має рацію, то менша ділянка вибуху могла б дати найкращі підказки щодо кількості та розміру бомб, оскільки, на відміну від інших трьох місць вибуху, звідси не було подальшого катастрофічного витоку газу».
Автор публікації зауважує, що він не знає, чи дійшли такого ж висновку офіційні слідчі, які розслідують диверсію, «однак підводний дрон Андерссона, схоже, підтверджує його точність». Якщо перший вибух на трубі NS-2A вночі 26 вересня завдав катастрофічної шкоди, то другий вибух північній ділянці цієї ж нитки газопроводу просто пробив «акуратну дірку». Різкого викиду метану не сталося: на поверхню підіймалася лише відносно тоненька цівка, залишаючи невеликий шлейф. Акуратний отвір також підтвердив, що використаний заряд вибухової речовини був відносно невеликим — «досить компактним, щоб його можна було носити в рюкзаку», зазначає The Atlantic.
Поки неможливо дізнатися, чому «північні» бомби вибухнули лише через 17 годин після «південних», як залишається незрозумілим і той факт, чи бомби були розміщені спочатку на північному місці вибуху або ж навпаки. «Але неважко уявити, чому було два окремих місця вибуху [в межах економічних зон Данії та Швеції]», — пише автор статті. За його словами, якби вибухівку закладали найпростішим способом — наприклад, дайвери невеликого судна або човна, — то така робота могла потребувати серії спусків протягом кількох ночей. Можливо, її також довелося перервати, і судно було змушене рухатися з будь-яких причин: погана погода, вичерпання палива чи запасів, припускає The Atlantic. «Можливо, просто треба було відпочити. Але це лише припущення. Що ж здається очевидним з усіх доказів — так це те, що дайвери зробили помилку: вони поставили дві бомби на одну трубу», — припускає видання.
The Atlantic також пояснює, чому дайвери могли заплутатися і припуститися такої помилки, встановлюючи вибухівку. Мовляв, якби вони використовували магнітні компаси, на їхні покази міг вплинути або сам сталевий трубопровід, або високовольтний підводний кабель, який лежить приблизно в 1 км від Північних потоків у північному місці вибухів. За таких обставин досвідчені дайвери віддали б перевагу інфразвуковому пристрою, а не магнітному компасу. Є також багато інших причин, чому дайвери могли дезорієнтуватися, стверджує автор публікації, нагадуючи, що працювати на таких глибинах досить важко.
Водночас, вважає журналіст The Atlantic, ймовірна помилка водолазів заслуговує на увагу як частина того, що можна назвати «негативним доказом». На його думку, така версія робить менш імовірним сценарій про масштабну операцію з підриву трубопроводів із залученням військово-морського флоту якоїсь країни. Таку операцію мали б проводити з військового корабля за участю водолазів, які неодноразово проводили практичні навчання, закладаючи вибухівку в труби. «За такого сценарію також не було б потреби в другому місці підриву. Усі бомби могли бути закладені за одне занурення. Погода та запаси не були б проблемою», — вважає автор статті Марк Бовден.
У своїй публікації він детально викладає вже відомі аргументи та контраргументи щодо всіх версії підриву трубопопроводів: від припущень про російський чи американський слід до версії про оренду яхти Андромеда нібито проукраїнською групою з шести осіб, які могли бути виконавцями диверсії.
«Не слід забувати, що, хто б не стояв за підривом [газопроводів] насправді, в кінцевому підсумку за них несе відповільність [російський диктатор] Володимир Путін. Він розпочав війну, через яку Північний потік став мішенню», — наголошує The Atlantic. Видання також припускає, що офіційне визнання Росії, США чи України диверсантом «мало б неприємні політичні наслідки», а тому навіть офіційне слідство може не поспішати озвучувати свої висновки.
11 листопада видання The Washington Post із посиланням на офіційних осіб в Україні та в інших країнах Європи, а також інших людей, обізнаних з подробицями таємної операції, повідомило, що центральну роль у підриві російського газопроводу Північний потік нібито відігравав полковник Сил спеціальних операцій України Роман Червінський. У статті стверджується, що Червінський нібито отримував накази від більш високопоставлених чиновників, які підпорядковуються Залужному, а президент Влодимир Зеленський міг не знати про спецоперацію.
Адвокат Червінського Віктор Василюк заявив в ефірі Радіо Свобода, що той був дуже здивований появою публікацій про його нібито причетність до підриву. За словами адвоката, його підзахисний впевнений, що «не може бути жодного доказу його причетності до цієї справи».
У серпні 2023 року німецькі ЗМІ ZDF і Der Spiegel у спільному розслідуванні заявили, що за вибухами на газопроводах Північний потік можуть стояти люди, «пов'язані з Україною». У центрі уваги цієї версії перебуває яхта Андромеда (Andromeda), на борту якої нібито знайшли сліди тієї вибухівки, що й на місці вибуху. До і після вибухів у Балтійському морі група, яка, як вважається, орендувала яхту, перебувала в Україні, стверджує ZDF з посиланням на дані спецслужб. У матеріалі також йшлося про те, що за кілька місяців до вибухів військова розвідка Нідерландів отримала інформацію про те, що шестеро людей — як стверджувало джерело, «українці», хочуть підірвати труби Північного потоку з невеликого судна. Це буцімто могло статися під час навчань НАТО в Балтійському морі в середині червня 2022 року. Ці дані передали ЦРУ США, а американська розвідка зв’язалася з німецькими колегами у спецслужбі BND.
