Озброєний і небезпечний. Що таке ХАМАС, хто його союзники, звідки він отримує ракети й фінансування та навіщо атакує Ізраїль
Добре озброєні ісламісти, яких підтримують Іран, Катар і негласно Туреччина — NV розібрався, що собою представляє терористичне угрупування, яке здійснює масштабну атаку на Ізраїль.
«Досить значить досить», — з такими словами вранці 7 жовтня звернувся до палестинців лідер військового крила руху ХАМАС Мохаммед Дейф. У записаній промові ватажок, що уникає публічних появ, оголосив про початок операції під назвою Шторм Аль-Акса з метою «покласти кінець останній окупації на Землі» і заявив, що по Ізраїлю було випущено 5 тис. ракет.
Несподівана атака із суші, води та повітря, із використанням великої кількості снарядів, що супроводжувалася проривом сотень бойовиків ХАМАСу на кількох ділянках добре укріпленого кордону, шокувала світ. NV розібрався, що собою являє це палестинське угруповання, чого домагається і звідки отримує фінансування та зброю.
ХАМАС, або Ісламський рух опору, — найбільший із кількох озброєних ісламістських угруповань Палестини. Він був заснований у 1987 році під час першої палестинської інтифади (повстання). Своєю метою угруповання називає «боротьбу проти ізраїльської окупації» сектору Гази, Західного берега ріки Йордан та інших територій, окупованих Ізраїлем під час Шестиденної війни 1967 року. Його військове крило нараховує, за різними оцінками, від 10 тис. до 20 тис. бойовиків.
У своєму статуті ХАМАС не визнає права держави Ізраїль на існування і ставить за мету її знищення. Довгий час це угруповання здійснює збройні напади на єврейську державу. У відповідь на атаки смертників та ракетні удари по Ізраїлю Сполучені Штати, Європейський Союз та низка інших країн визнали його терористичною організацією.
ХАМАС сповідує ісламістську ідеологію Братів-мусульман — релігійно-політичної асоціації, створеної в Єгипті в 1920-х роках, а його основним союзником виступає Іран. Разом вони входять до регіонального альянсу, що також включає Сирію та шиїтське ісламістське угруповання Хезболла в Лівані. Відомо, що окрім Ірану матеріальну підтримку ХАМАСу надає Катар, тоді як Туреччина переховує деяких ватажків угруповання.
Історично чималу долю фінансування руху забезпечували палестинські емігранти та приватні донори з Перської затоки. Деякий час організації, повʼязані із ХАМАСом, навіть отримували кошти від ісламських благодійних організацій на Заході. Втім такі транзакції припинилися, коли Казначейство США заморозило їхні активи.
Нині ще одним джерелом надходжень для ХАМАСу є податки на товари, що завозяться до Гази з Єгипту. За деякими оцінками, вони забезпечують угрупованню від $12 млн до $15 млн на місяць.
От уже понад півтора десятиліття ХАМАС контролює одну з палестинських територій — сектор Гази, прибережний анклав із понад 2-мільйонним населенням. У 2006 році угруповання здобуло перемогу на парламентських виборах у Палестині — останніх, що були там проведені. Після цього в регіоні спалахнула коротка громадянська війна, у якій ХАМАСу протистояли прихильники партії ФАТХ — Руху за національне визволення Палестини на чолі з президентом Махмудом Аббасом, яка нині контролює Західний берег Йордану. За підсумками конфлікту ХАМАС здобув контроль над сектором Гази.
Відтоді ситуація в регіоні періодично загострювалася: ХАМАС влаштовував ракетні обстріли ізраїльських міст, у відповідь ЦАХАЛ завдавав ударів по сектору Гази. Найкривавішим став 50-денний конфлікт 2014 року, в якому загинуло понад 2,2 тис. палестинців, більшість із яких — цивільні, а також 67 ізраїльських військових і шестеро цивільних. Останнє масштабне зіткнення сталося в травні 2021 року, коли ісламісти випустили по південних і центральних районах Ізраїлю понад 4 тис. ракет. Тоді за 11 днів боїв загинуло 13 ізраїльтян і понад 250 мешканців Гази.
Після 2007 року, коли ХАМАС захопив владу в секторі Гази, його уряд став обʼєктом жорстких економічних і дипломатичних санкцій з боку Ізраїлю та Заходу. Коли свій кордон із Газою закрив другий її сусід — Єгипет, регіон опинився в ізоляції. Із часом Каїр відновив роботу пункту пропуску, проте на нерегулярній основі.
У 2014-му єгипетська влада заявила про успішне знищення контрабандних тунелів на кордоні з Газою, через які ХАМАС отримував ракети з Ірану. Втім, бойовики стали використовувати іранський досвід для виготовлення власних ракет у секретних майстернях. За словами ватажків угруповання, їм вдається створювати ракети з водопровідних труб і боєприпасів, які не здетонували під час ізраїльських авіаударів. У хід ідуть також товари подвійного призначення. Попри те, що Ізраїль та Єгипет суттєво обмежують імпорт таких товарів.
Тим часом, економіка Гази перебуває в глибокій кризі: місцеві мешканці потерпають від дефіциту води, електроенергії та ліків. Інфраструктура регіону зазнала масштабних руйнувань. За даними ООН, внаслідок багаторічного конфлікту в регіоні зруйновано 16 тис. будинків, 58 шкіл і навчальних центрів, 9 лікарень, 19 клінік та інша критично важлива інфраструктура.
Втім ані злидні, ані руйнування від обстрілів, якими Ізраїль відповідає на ракетні атаки ХАМАСу, не похитнули підтримки угруповання серед значної частини мешканців сектору Гази. Більше того, конфлікт 2021 року лише збільшив його політичний вплив, зауважують спостерігачі.
«Ізраїльські чиновники люблять усім говорити, що палестинці в Газі є жертвами ХАМАСу, — каже Стівен Кук, експерт аналітичного центру Council on Foreign Relations. — Це правда, але я підозрюю, що перш за все вони почуваються жертвами Ізраїлю. І тому навіть для тих палестинців, які не підтримують ХАМАС, його діяльність виглядає законним опором».
На думку Річарда ЛеБарона, колишнього американського дипломата і старшого наукового співробітника Близькосхідних програм Атлантичної ради, метою цієї атаки (як і всіх попередніх) є привернення увагу світу до невирішеного ізраїльсько-палестинського конфлікту. Крім того, вона має відволікти громадськість від наративу про нормалізацію відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем і наростити підтримку ХАМАСу серед мешканців Західного берега річки Йордан і арабів у інших країнах.
«Переможців у цій „війні“ не буде, — констатує експерт. — Загинуть сотні людей, і на Газу знову чекають масштабні руйнування. Але наразі ХАМАСу вдалося неабияк сконфузити керівництво Ізраїлю, його військовий і розвідувальний апарат. Для ХАМАСу цього може бути достатньо.»
