На церемонії до 80-річчя звільнення Аушвіца, де очікують Шольца, Макрона, Трюдо і короля Британії, заборонили виступи політиків
Вхідні ворота концтабору Аушвіц I, з якого почалося спорудження комплексу таборів біля міста Освенцим (Фото: Agencja Wyborcza.pl/Grzegorz Celejewski via REUTERS)
27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту та 80-ту річницю звільнення концтабору Аушвіц. Сьогодні десятки світових лідерів, серед яких і президент України Володимир Зеленський, та представники королівських родин Європи зберуться на пам’ятну церемонію неподалік від міста Освенцим на півдні Польщі.
Як підкреслює видання The Guardian, ключове право голосу на церемонії матимуть жертви Голокосту — близько 50 колишніх в’язнів Аушвіца. Саме ті, кому вдалося вижити в найбільшому нацистському таборі смерті, виступатимуть перед учасниками пам’ятних заходів. Для багатьох із них, ймовірно, це буде остання подібна нагода розповісти про місце найбільшого масового знищення людей в історії. У таборах Аушвіца німецький режим вбив понад 1,1 млн осіб, здебільшого євреїв.
Меморіальний комплекс Аушвіц-Біркенау, розташований на території колишнього концтабору, вперше в історії подібних заходів заборонив будь-які виступи політиків.
«Не буде жодних політичних промов», — сказав Пьотр Цивінський, директор меморіалу та музею Аушвіц-Біркенау, в нещодавньому інтерв'ю Guardian. «Ми хочемо зосередитися на останніх з тих, хто вижив і ще є серед нас, на їхній історії, їхньому болю, їхній травмі та на їхньому способі запропонувати нам деякі важкі моральні зобов’язання для теперішніх часів», — додав він.
Основні заходи відбудуться о 17:00 за Києвом у спеціальному наметі, встановленому біля воріт колишнього табору смерті Аушвіц II — Біркенау. Одним із символів вшанування пам’яті загиблих в концтаборі стане вантажний вагон, що є частиною меморіалу. Саме такими вагонами в газові камери Аушвіца доправляли сотні тисяч в’язнів.
Павел Савік, речник музейного комплексу Аушвіц-Біркенау додав, що цьогорічна церемонія до 80-річчя звільнення концтабору буде «зосереджена на тих, хто вижив, і на їхньому посланні», адже цих людей стає дедалі менше. «Ми всі знаємо, що на 90 річницю не вийде зібрати багатьох. Тож ніяких виступів політиків [27 cічня в Аушвіці] не буде».
Сьогодні в Аушвіц приїдуть президенти, прем'єр-міністри та високопоставлені представники з 54 країн світу. Серед них будуть канцлер і президент Німеччини Олаф Шольц та Франк-Вальтер Штайнмаєр, президент Франції Еммануель Макрон, президент Італії Серджо Маттарелла, прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо, очільники інших держав ЄС та представники керівних органів Євросоюзу. Також будуть король Британії Чарльз ІІІ та представники багатьох європейських королівських родин, зокрема королівські подружжя Бельгії, Нідерландів, представники монархій Швеції та Норвегії.
Представників Росії на захід не запрошували. Ще восени 2024 року директор музею Аушвіц-Біркенау Пьотр Цивінський наголосив, що під час 80-ї річниці визволення концтабору відбудеться вшанування його жертв, «але ми також святкуємо свободу».
«Важко уявити присутність Росії, яка явно не розуміє цінності свободи. Така присутність була б цинічною», — підкреслив він.
27 січня 1945 року радянські війська 1-го Українського фронту звільнили Аушвіц — один із найбільших німецьких нацистських концтаборів, який майже п’ять років функціонував на території Польщі під час Другої світової війни. Відтоді цю дату відзначають як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Назва Аушвіц, що стала для всього світу символом Голокосту і найжорстокіших злочинів, вчинених нацистською Німеччиною, об'єднувала комплекс концентраційних таборів і таборів смерті біля польського міста Освенцим (німецькою Аушвіц).
За роки Другої світової війни у табори Аушвіца доправили близько 1,3 млн людей, 1,1 млн з них було вбито. Відповідно до бажання Адольфа Гітлера і його режиму «остаточно розв’язати єврейське питання» найбільше серед жертв було євреїв — 960 000, з яких 90% вбили в газових камерах невдовзі після прибуття.
Ще близько 74 000 загиблих в таборах Аушвіці були полякам неєврейського походження, також німці вбили тут 21 000 ромів, 15 000 радянських військовополонених та до 15 000 людей інших національностей. Ті, кому вдалося уникнути газових камер, гинули від голоду, виснаження, хвороб, індивідуальних страт чи катувань, а ще — внаслідок медичних експериментів.
