Державний похорон. У США почалася церемонія прощання з експрезидентом Джиммі Картером — фоторепортаж
У США розпочалися траурні заходи в межах державного похорону 39-го президента країни Джиммі Картера, який помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років.
4 січня тіло Картера, який помер у рідному місті Плейнс, штат Джорджія, після короткої родинної церемонії перевезли до столиці штату Атланти, де потім влаштували перше прощання із колишнім президентом — для місцевих жителів.
Усі охочі попрощатися з Джиммі Картером зможуть зробити це до ранку 7 січня. Цього дня траурна процесія попрямує до Вашингтона, округ Колумбія, де труну з тілом виставлять у будівлі Капітолія.
У столиці США церемонія прощання триватиме до ранку 9 січня. Чинний президент Джо Байден своїм указом зробив цей день вихідним, пише ВВС.
Після закінчення церемонії тіло Картера перевезуть назад до Плейнса, де його буде поховано поруч із дружиною Розалін, яка померла 2024 року у віці 96 років.
Як повідомляє BBC, у США державний похорон — захід національного масштабу, який проводять у пам’ять видатних громадян країни, які зробили величезний внесок у суспільне життя.
У США так вшановують більшість президентів — за умови, що їхня сім'я дає на це згоду.
Триває церемонія від 7 до 10 днів, оскільки прощаються з покійним двічі — спершу в рідному місті, а потім у Вашингтоні.
Останнім на сьогодні главою держави, якому було влаштовано подібний похорон, був 41-й президент США Джордж Буш — старший, який помер 2018 року.
Смерть експрезидента США Джиммі Картера — що відомо
Джеймс Ерл Картер — молодший помер 29 грудня 2024 року у віці 100 років. Він був 39-м президентом США (1977−1981).
Його президентський термін запам’ятався важливими здобутками, такими як Кемп-Девідські угоди, що принесли мир між Єгиптом та Ізраїлем, та підписання угод про передачу Панамського каналу. Однак його правління також було позначене викликами, зокрема іранською драмою із заручниками та енергетичною кризою.
1982 року Картер заснував центр, який займається просуванням демократії та боротьбою з глобальними хворобами. За свою гуманітарну діяльність у 2002 році він отримав Нобелівську премію миру.
