Коли 1931 року Герберт Ярдлі випустив свою першу книгу Американське шифрувальне бюро, його спочатку хотіли кинути за ґрати. От тільки законних підстав для цього не було: формально автор нічого не порушив, бо урядового розвідувального відомства під назвою Чорний кабінет, роботу якого він описував, офіційно ніколи не існувало.

Проте Ярдлі писав, що працював у таємній спецслужбі 14 років, вивідуючи секрети як ворогів, так і союзників. Під прицілом були всі: від чужих і своїх топових політиків до звичайних громадян США й інших країн.

За його інформацією, у 1917−1929 роках нелегальний Чорний кабінет розшифрував понад 45.000 дипломатичних кодів і шифротелеграм іноземних урядів, що суттєво вплинуло на міжнародну політику. І методи отримання інформації з телеграм аж ніяк не були законними, бо передбачали крадіжку і фотографування секретних кодів, а часто — підроблення офіційних печаток.