«Бербок бачить, як зливають Україну». Як німецький політикум досі не готовий до радикальних кроків у підтримці Києва та ЗСУ — інтерв'ю
Сергій Сумленний, німецький політолог, пояснив в ефірі Radio NV, як найвище німецьке керівництво попри усю свою риторику і далі продовжує остерігатися Росії та її дій та відмовляти Україні і ряді позицій щодо зброї.
— Що відбувається зараз із суспільними настроями німців? Альтернатива для Німеччини, друзі Путіна фактично, знову ростуть у підтримці. Хіба ця партія не стала перегорнутою сторінкою для Німеччини після минулих виборів?
Виходить, і ліві, і праві мають ось таку проросійську візію у німецькому політикумі. Як це так виходить, що і крайня права Альтернатива для Німеччини, і ось ця політикиня Сара Ваґенкнехт і її партія, також мають проросійську візію. Як так сталося?
— В цьому немає, в принципі, нічого дивного, на жаль. Тому що усі популістські німецькі рухи, вони традиційно антизахідні і антиамериканські. Це не нова справа. Цій справі навіть не декілька десятків років, це ще традиція ХІХ століття. І тому, оскільки вони антиамериканські і антизахідні, вони [намагаються знайти] якийсь такий центр свого ідеального світу в якійсь країні, що, на їхню думку, протистоїть цій американській домінації і західному світу. І вони знаходять дуже легко Росію в цьому пошуку, і такий таран, котрим вони хочуть розбити цей західний світ.
Тому і радикально праві, і радикально ліві, вони бачать в Путіні, і в Росії в цілому, свій ідеал. Ігноруючи, звісно, повністю те, що Росія не є ані лівим, ані правим ідеалом. В Росії шалена абсолютно розбіжність між заможними та бідними. Немає, в принципі, жодної країни в Європі і в західному світі з такою розбіжністю стосовно заможності. Там повна експлуатація людей. З одного боку, для правих — це теж не ідеальний, здається, такий варіант з усіма цими путінськими заграваннями і з політичним ісламом, скажімо, і з усіма цими тенденціями.
