Законопроєкт № 5459−1 в другому читанні і в цілому підтримали 304 народних депутати.

У пресслужбі Ради заявили, що після ухвалення закону:

• НАБУ стане центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом;
• Кабінет міністрів не зможе втручатися в роботу бюро;
• Кабмін призначатиме (і у визначених законом випадках звільнятиме) директора НАБУ за підсумками конкурсу, який буде проводити спеціальна комісія;
• закон визначить особливості застосування законодавства про держслужбу для незалежності НАБУ.
  

За даними Центру протидії корупції, законопроєкт закріплює гарантії незалежності НАБУ від уряду, а зміна статусу НАБУ на орган виконавчої влади не потребуватиме додаткових рішень і бюро зможе продовжити роботу. Комісія, яка обиратиме директора бюро, має складатися з шести осіб: трьох визначає уряд, ще три — міжнародні експерти. Рішення ухвалюється чотирма голосами, з них щонайменше два — голоси міжнародних експертів, додали в ЦПК. Відповідно до закону, аудит НАБУ мають проводити міжнародні експерти, які визначатимуть методику і критерії оцінювання.

У ЦПК також уточнили, що чинний директор НАБУ Артем Ситник збереже посаду до призначення наступника, відбір якого має розпочатися після набуття законом чинності, але не довше за строк своїх повноважень, який закінчується в квітні 2022 року.

Президент Володимир Зеленський подякував парламенту за ухвалення законопроєкту і заявив, що це «важливий крок для стабільної роботи антикорупційної інфраструктури».

У серпні 2020 року Конституційний суд визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором НАБУ.

Автори подання стверджували, що п’ятий президент Петро Порошенко під час призначення директора НАБУ перевищив повноваження і порушив заборону на узурпацію державної влади.

У вересні 2020 року КСУ визнав неконституційними низку положень закону про НАБУ і закликав парламент внести зміни до закону. З таким поданням до суду звернулися 50 народних депутатів, переважно з Опозиційної платформи — За життя.