Тільки підійшовши до Юрія Корявченкова близько, розумієш, чому в сесійній залі Верховної Ради цьому депутату фракції Слуга народу (СН) виділили одне з двох більш широких крісел, ніж у всіх інших парламентаріїв.

Попри короткий сценічний псевдонім Юзик, сам Корявченков величезний. Розминутися з ним у вузькому коридорі його депутатської приймальні, розташованої в Кривому Розі, неймовірно складно.

НВ і не став цього робити, а просто провів кілька годин за величезною спиною давнього партнера президента Володимира Зеленського по гумористичній сцені, який став політиком.

На своєму окрузі в Кривому Розі Корявченков провів весь минулий тиждень, спілкуючись з виборцями — від лікарів місцевої лікарні до батьків глави держави. Один з цих днів депутат погодився провести в компанії репортера і оператора НВ.

Вмовити Корявченкова на спілкування виявилося складним завданням — добродушний Юзик вперто не бажав (і не бажає) витрачати свій час на ЗМІ. Так що розмова з НВ стала для нього першим справжнім інтерв'ю за все його наразі недовге депутатство.

Розмова проходила в постійному русі — час для відповідей у Юзика з’являвся лише в той момент, коли він опинявся за кермом свого шестирічного позашляховика Toyota Land Cruiser Prado.

26 вересня, четвер. У Корявченкова заплановані зустрічі з виборцями в приймальні. Робочий день — повний (з 10 ранку до 18:00), розклад — щільний (по півгодини на кожного відвідувача). Замість обіду — поїздка в село Коломойцево під Кривим Рогом: там Корявченков має передати автомобіль і медичне обладнання місцевій лікарні.

З самого ранку, майже відразу ж після появи тут НВ, до депутата заглянули батьки його давнього знайомого — президента України: вони приїхали в тонованому мікроавтобусі під приймальню Корявченкова. До великого товариша свого сина Зеленські навідуються регулярно.

Дізнавшись, що біля Юзика — журналісти, Олександр Зеленський, батько глави держави, скинув руки вгору: «Сьогодні ми відпочиваємо! Без коментарів».

Коментарів дійсно не було: батьки президента розвернулися з порогу і у супроводі співробітників Служби безпеки, поспішно поїхали.

Провівши їх, Корявченков пояснив, що батьки Зеленського втомилися від однакових запитань. Але найбільше їм, мовляв, не подобається, коли з відеоінтерв'ю вирізають окремі фрази. «Вони тепер ні з ким не спілкуються. Я ось тільки недавно вмовив їх дати коментар 1+1, — повідав Корявченков.

На цьому його спілкування з НВ перервалося: почався прийом виборців.

Процес тривав досить довго, — до обіду. Потім Корявченков повідомив, що готовий зробити дві речі: а) їхати в лікарню і б) давати інтерв'ю.

Так ми всі опиняємося в його Toyota. І поки масивний позашляховик бореться з вибоїстими дорогами рідного міста президента країни, а її власник розповідає про те, як він потрапив у політику і що в ній побачив.

Юрий Корявченков / Фото: nv.ua

— Довго думали, перш ніж стати політиком?

— Рішення далося нелегко. Вирішив випробувати, як це. І чесно скажу, якби Володимир [Зеленський] не пішов, то я б теж не став цього робити.

— Перші свої враження від Верховної Ради пам’ятаєте?

 — Щось нове відчував, але найбільше — тиск від цих будівель. Я зрозумів, чому президент говорив про переведення свого Офісу (ОП) в інше місце, коли сам побував в Адміністрації [на Банковій] і в Раді [на Грушевського], — аура цих будівель тисне. Виходячи, відчуваєш полегшення.

— Чому ж розмови про переїзд залишилися розмовами?

 — Переїзд — це грошові витрати. Наразі — це нереально зробити.

— З моменту обрання Зеленського президентом ваше спілкування з ним змінилося?

 — Менше часу залишається на розмови. По-перше, зараз працюємо в різних будівлях. По-друге, робочий день у президента — з 7:00 ранку до 02:00 ночі — бо триває становлення, входження в це все [в коло обов’язків глави держави]. Згодом все владнається і ми будемо частіше зустрічатися.

Дуже багато проблем у президента, які вилазять і вилазять… У Ради теж багато — якщо пленарний тиждень, то ми о шостій вечора роботу не закінчуємо.

— Зідзвонювалися з президентом?

 — Найчастіше я пишу. Зідзвонюємося іноді, але я не хочу його смикати через дрібниці. Списалися: «Як справи? Все гаразд? Я йому пишу „супервиступ“ або подібні речі». Але без підлабузництва, а підтримую, як друга. Ось таке поки спілкування.

— У президента в ОП дві команди: люди з Кварталу, яких уособлює Сергій Шефір, і люди нові, яких привів Андрій Богдан. Як вони уживаються?

 — Не розділяю нікого на команди. Може, хтось розділяє, але я — ні. Є президент, який довірив цим людям бути помічниками. Є єдина команда, яка працює на благо держави.

— Ви з Богданом знайомі?

 — Так. Але не близько, бачилися на якихось зустрічах.

— Наскільки він був близький до Зеленського до виборчої кампанії?

 — Слухайте, у кожного — своє життя. Ви знаєте, хто у мене [публічно] друзі — Володимир Зеленський і Євген Кошовий. Але ви не знаєте моїх друзів з повсякденного життя.

— Ходили чутки, що Кошовий хоче балотуватися в мери Києва?

 — Якщо ви стежите за чутками, то була ще одна: що я хочу бути губернатором Дніпропетровської області.

—  Ми не стежимо, — перевіряємо.

 — (Сміється) Ну, я ж не став губернатором.

— Фракція СН реєструє в Раді десятки законопроектів. Багато депутатів скаржаться, що не встигають їх прочитати.

 — Я теж не встигаю все читати. Читаю закони [законопроекти], які проходять наш комітет [Корявченков — голова підкомітету з дорожнього господарства в транспортному комітеті ВР]. Попередньо коротко спілкуюся з представниками інших комітетів і розумію хоча б суть законопроектів.

— Ви, як голова підкомітету з дорожнього господарства, знаєте, що в держбюджеті на цю сферу передбачено 74 млрд грн. На що підуть гроші — на ямковий ремонт чи на будівництво нових доріг?

 — Ще невідомо. Виділяється сума, а потім уряд і комітет визначають послідовність ремонту доріг. Ямкового ремонту не існує, — якщо дорога непридатна для руху, її потрібно перестилати. Якість має гарантуватися терміном, як, наприклад, у Білорусі — 5 років. Якщо дорога стільки не служить, то людину посадять. Я не кажу, що треба повторювати їхній досвід. Але Укравтодор будує дороги, а потім їхня ж комісія контролює якість. Як це називається? Корупційна складова.

— Хочете ввести кримінальну відповідальність за неякісні дороги?

 — Я ще нічого не планую. Це в стадії обговорень.

— Хто вас порекомендував призначити заступником голови фракції СН?

 — Президент мене не рекомендував. Відбирали [перший віце-спікер і один з лідерів СН Руслан] Стефанчук, [голова партії СН і спікер ВР Дмитро] Разумков, [голова фракції СН Давид] Арахамія.

У нас немає ієрархії, а є збори заступників голови фракції. Нам доносять інформацію: про законопроекти, про те, про се, про життя. Потім розповідаєш своїй групі депутатів [СН розділена на групи, одну з них курирує Корявченков]. Збираємося найчастіше перед кожним пленарним засіданням. Точного графіку немає. Нічого особливого.

— Чому частина фракції СН не підтримала президентський законопроект, який потрібен для скасування депутатської недоторканності?

 — Його відправили на доопрацювання. Через два тижні проголосуємо. Не можу відповідати за всіх. Хтось вийшов із залу і не встиг прийти. Важко [в сесійній залі] висиджувати, — дуже незручні крісла, а треба цілий день бути в них. Я завжди [раніше] ставив собі питання, — чому депутати стоять, ходять по залу? Тому що їм важко сидіти.

— Глава ОП Богдан якось сказав, що серед депутатів СН є божевільні.

 — (Сміється) Можливо, він бачив якісь документи з діагнозами, а може у нього почуття гумору хороше. Це висловлювання не є образливим.

— Серед ваших колег по фракції є такі персонажі, як Олександр Дубінський, якого в журналістському середовищі називають медіакілером. І є Максим Бужанський, який дозволив собі образити нашу колегу.

 — Я не хочу давати оцінки іншим людям. Можу відповідати за себе: когось ображати мені не дозволяє виховання.

— Вам комфортно з ними в одній фракції?

 — А приємно жити в одній країні з вбивцями, які сидять? Я не порівнюю, але… з якимись поганими людьми перебувати в одній будівлі або магазині… Давайте тоді сидіти вдома.

Їх обрали люди.

— З ким спілкуєтеся у Раді?

 — Є криворізькі, полтавські, харківські, дніпропетровські хлопці. Всі сміялися з нашого навчання в Трускавці, а там зібралася вся фракція і ми перезнайомилися. Тепер вітаємося. І з представниками опозиційних сил теж: обов’язково з Петром Олексійовичем [Порошенком].

Читайте також:

Школа Зе депутата. Як проходять курси «слуг народу» в найдорожчому готелі Трускавця — репортаж НВ

У цей момент машину затрясло ще сильніше — доїхали до Коломойцевого.

Тут у Корявченкова була суто депутатська справа — він передав місцевій лікарні позашляховик, придбаний Фондом Ріната Ахметова, і вручив лікарям сертифікат на нове медичне обладнання. А ще відрекомендував місцевим жителям того, хто їм допомагатиме — свого колегу по фракції Владлена Неклюдова, депутата-списочника.

Корявченков урочисто передав подарунки, обтяжені вдячністю бюджетники взяли їх, а купка місцевих жителів мовчки зображувала електорат.

Трохи згодом селяни звикли до монументальної фігури Юзика, осміліли і почали спілкуватися з депутатом. Говорили ніби й про різне, але в підсумку все зводилося до одного — до проблем Коломойцевого. Проблем було багато, але Корявченков вислухав усі.

Потім він сів у машину і в компанії НВ поїхав до Кривого Рогу.

— Ви презентували джип сільській лікарні. Це одна з двох сотень машин, про які Ахметов домовився з Зеленським, — подарунок фонду мільярдера державі. Все це виглядає, як піар, — чи не було вам ніяково передавати машину, повністю обклеєну логотипами фонду Ахметова?

 — Вони прийняли таке рішення. Я не знаю, як відповісти вам. Фонд надав — фонд наклеїв наклейки. Так, це дрібниця, але люди раді. Машина нова і надійна [Toyota LC Prado така ж, як у самого Юзика]. Це тільки початок. По дрібницях буде велика справа.

— Давайте поговоримо про ще одну людину, чиє прізвище починається на «А» — главу МВС Арсена Авакова. Він залишився міністром по протекції Зеленського…

 — Чого це за протекцією Зеленського?

— Підтримати кандидатуру Авакова просив особисто президент на закритому засіданні. Після голосування за уряд ви сказали: Аваков — це фактор стабільності в державі.

 — Ну…

— Цей же аргумент ще в травні озвучив мільярдер Ігор Коломойський. Виходить, що залишити Авакова — це була ідея Коломойського?

 — До чого тут ідея Коломойського? Я не розумію зв’язку. Парламент голосував за міністрів, яких запропонував прем'єр-міністр. Кожного міністра, як взяли на роботу, так можуть і зняти.

Читайте також:

Зеленський та його силова реформа: з чим хочуть залишити Авакова

— А чому ви не голосували за уряд — так, принаймні, показала система Рада?

 — Офіційно заявляю: я голосував за уряд. У мене не спрацювала картка. Велика проблема [криється] в застарілій системі. Разумков просить голосувати і якщо натиснув кнопку раніше сигналу, то відбувається збій системи. Натискаєш ще раз — не працює.

— Подейкують, що у фракції СН є приблизно 30 депутатів, які орієнтуються на Коломойського. Ви всередині фракції відчуваєте вплив мільярдера?

 — Я про це читав і зараз від вас про це чую. Я ніяких угруповань всередині фракції не помічав.

На під'їзді до кільця 95 кварталу Кривого Рогу, який і дав назву шоу за участю Зеленського і Корявченкова, дружина Юзика Тетяна, яка також їздила в Коломойцеве (вона працює помічником чоловіка-депутата), вперше долучається до розмови: «Ми вже майже годину з вами спілкуємося, давайте закінчувати інтерв'ю».

Але ще на кілька відповідей Корявченкова вистачило.

— Як вам перший раз працювати в окрузі?

 — Люди звертаються щодо міських питань. Людей привчили, що депутат повинен пофарбувати лавку, поставити дитячий майданчик, відремонтувати під'їзд. У людей сформувався такий світогляд. Депутат повинен займатися законотворчістю, вирішенням проблем на рівні регіону.

— Чи плануєте балотуватися у мери Кривого Рогу?

 — Рік тому не планував йти в депутати — а пішов. У нашому житті все можливо.

— Що збираєтеся встигнути зробити для рідного міста за п’ять років депутатської каденції?

 — Перше — екологія. Є гроші, які сплачують підприємства. З них 25% залишається в Кривому Розі. Люди страждають, а гроші витрачаються на висадку лісів на Закарпатті. Це потрібно міняти.

Друге — медицина. У місті 2,5 тис. людей, у яких щорічно виявляють онкозахворювання. Ми знаємо ситуацію в місцевих лікарнях.

Третє — дороги: з міста неможливо виїхати в будь-яку сторону. Кривий Ріг — у штучній окупації.

Машина Корявченкова зупиняється біля його депутатської приймальні.

Неподалік від входу стоять двоє чоловіків.

— Це ваша охорона? — запитує НВ.

— Думаєте, мені потрібна охорона? — посміхається Юзик.

— Ми одногрупники з Гірничого (Криворізький національний університет), — уточнює один з чоловіків.

Він відводить депутата осторонь і щось шепоче йому на вухо.

— На твое питання нічого не можу сказати. Будемо на зв’язку, — стримано відповідає Корявченков.

На цьому він прощається за руку з усіма, зокрема з представниками НВ, і йде в приймальню. Там він стане дуже серйозним і проведе ще кілька годин, зустрічаючись з городянами.

5 запитань від НВ:

— Найдорожча річ, яку ви придбали за 5−10 років

 — Виплатив кредит. Суму дізнаєтеся з декларації. Я брав трикімнатну квартиру в Києві в 2008 році.

— Найдивовижніша подорож

 — Ми з дружиною їздили в Париж на машині. 3 тис. км. за два тижні. Відмінно проїхалися. У Париж їхали через Угорщину, Словаччину, Італію, а назад — через Німеччину, Австрію і Польщу. Це було близько п’яти років тому.

— На чому пересуваєтеся містом

 — Toyota Prado, 2013 року.

— Чого або кого боїтеся?

 — Боюся втратити близьких людей. Батьків вже немає і щоразу це важко переживається.

— Є у вас вчинки, за які соромно?

 — Немає такого моменту. Навіть не знаю. Мій принцип життя — жити чесно, правдиво і відкрито.