Вибори, карантин, партія мерів. Інтерв'ю НВ з Віталієм Кличком, в якому він зізнається, що сказав зайвого
Віталій Кличко, мер Києва з 2014 року, в інтерв'ю Радіо НВ розповідає, як готується виводити місто з карантину, а також зізнається, що сказав зайвого про участь своєї партії УДАР у виборах та її можливий ребрендінг.
Публікуємо скорочену та відредаговану розмову Валерія Калниша зі столичним міським головою.
— Як Київ пережив ці два місяці, які вади в житті міста показала ця екстрена ситуація? Де влада, служби спрацювали добре, можливо, навіть на це не сподіваючись?
— По-перше, ще рано робити якісь висновки. Епідемію ми ще не подолали, є багато випадків захворювання, загроза поки не відійшла, і послаблення обмежень не означає, що ми вже пройшли цей етап.
Дякуючи тому, що ми вчасно запровадили такі суворі обмежувальні заходи… Спочатку [нас] критикували, коли закрили школи, дитячі садки, обмежили рух транспорту — критики було достатньо. Але потім люди поступово зрозуміли, особливо, коли дивилися страшні кадри з Італії, Іспанії чи Сполучених Штатів. Незважаючи на те, що медицина у цих країнах знаходиться на достатньо високому рівні, вона не впоралася з викликами, які були.
На сьогодні поки що рано звітувати, але тим не менше, спілкуючись із мерами європейських міст, можу сказати, що в порівнянні з іншими європейськими містами у нас ситуація більш-менш контрольована. Наприклад, у Гамбурзі (я спілкувався з тамтешнім мером) вдвічі менше населення, але у п’ять разів більше випадків захворювання. Прага — 1,8 мільйона населення (в Києві - майже чотири), також більше 10 тисяч хворих [Згідно зі статистикою Євростату, станом на 2019 рік населення Праги становило 1,3 мільйона осіб, — НВ]. Тобто ми вчасно це зробили, і я хотів подякувати тим, хто прислухався до порад і дотримувався тих незручних, суворих обмежень, які були запроваджені.
— Але, наскільки я розумію, повернення до жорсткого карантину можливе. За яких умов, якщо можна так сказати, Київ може згорнути ці послаблення і повернутися до жорсткого карантину?
— Ми користуємося виключно порадами експертів, які нам говорять, яким чином нам потрібно поводитися. Ми також користуємося досвідом інших країн, постійно отримуємо інформацію з Уханю, яке є містом-побратимом Києва. Я, маючи можливість, спілкуюся з мерами інших міст, і декілька тижнів тому у мене була довга, але дуже конструктивна розмова з президентом одного з найвідоміших і найавторитетніших вірусологічних медичних закладів — Гамбурзького інституту вірусології імені Роберта Коха.
З його президентом, паном Вілером, я спілкувався та ставив багато запитань: будь ласка, можете прорахувати, скільки буде хворих; прорахуйте, чого нам очікувати, ви можете дати прогнози? На що він відповів: вибачте, будь ласка, але сучасний світ вперше стикнувся з такою проблемою, цей вірус не вивчений, він достатньо агресивний; ми не можемо прорахувати піки епідемії, але можемо сказати, що буде декілька хвиль, і до кінця року велика вірогідність того, що 80% населення нашої планети має шанс перехворіти.
Краще це зробити пізніше, тому що зараз вірус агресивний, і чим більше часу проходить, тим він стає менш агресивним. По-друге, у людства є достатній досвід, як з цим боротися. Він сподівається, що вакцина буде до кінця цього року чи до початку наступного. Я його запитав: а чому ви на це сподіваєтеся? Він говорить: є багато вірусів, від яких, на жаль, незважаючи на розвиток науки, вакцини досі немає. Наприклад, СНІД — вже скільки років науковці працюють над цим, вакцини від цієї хвороби немає. І якщо вакцина [від COVID-19] буде, то, ми сподіваємося, до кінця цього чи початку наступного року, — це слова Вілера.
Він запитав мене, скільки людей мешкає в Україні. Я дав відповідь — 40 мільйонів. Він говорить: «Приблизно 35 мільйонів можуть захворіти». Для того, щоби цього не сталося, ми запровадили такі суворі обмеження. І можу сказати, що на сьогодні ситуація контрольована. Я вже два дні поспіль звітую про те, що кількість людей, які одужали, більша за кількість людей, які заразилися коронавірусом. Це добрий показник, і я сподіваюся, що в найближчі дні ми матимемо таку тенденцію.
Також не виключаємо, що може бути друга хвиля, і я звертаюся до всіх: зняття обмежень не означає, що епідемія відступила — вона може повернутися у будь-який момент. Тому ще раз закликаю дотримуватися всіх ключових правил, і ми зможемо виключно спільними зусиллями подолати [епідемію], тому що це залежить у першу чергу від людей.
Чому я піднімаю це питання? Тому що кожного дня я бачу на Хрещатику багато людей, велика кількість яких гуляють, не користуючись масками. Дотримання ключових правил — це запорука подолання цього вірусу. Пан Вілер, президент Інституту Роберта Коха, говорив, що зараз смертність складає від 2% до 3%; але якщо буде інфекційний вибух і медицина буде неспроможна надати допомогу кожному, хто її потребує, кількість летальних випадків може підвищитися (як, наприклад, в Італії — до 10%, страшні цифри).
— Давайте поговоримо про фінансові втрати міста від ненадходження податків до бюджету. Які це цифри, чи будуть вони компенсуватися?
— Вже можна порахувати, що ми понесли втрати на суму більше 1,5 мільярда гривень. Але вони ще збільшаться, оскільки ми трохи пізніше отримаємо інформацію від податкової. Якщо люди не працюють (а ключова складова бюджету міста Києва — це податок на доходи фізичних осіб), вони не заробляють гроші, не платять податки, і це великі втрати для міста.
Бізнес не працює - це великі втрати. Якщо два місяці ми та місто не працювали, можна припустити, що одна п’ята бюджету зменшиться. Але це прямі втрати. Ми не можемо зараз чітко порахувати опосередковані втрати, які немов ланцюг тягнуть за собою втрату інших надходжень до бюджету Києва.
— А ви регулярно проходите тестування на коронавірус?
— По-перше, спілкуючись з хворими, відвідуючи інфекційні відділення, я дотримуюсь ключових правил. Медики контролюють, знаряджають, для того щоби не заразитись, спеціальними костюмами, респіраторами, окулярами, рукавичками, дезінфікують. Тобто я відвідую інфекційні відділення під контролем медиків. Тим не менше, це не дає гарантій, що людина не може заразитись вірусом. До 20% медиків хворіють. Я проходив тестування [на COVID-19] декілька разів, все нормально, все в порядку.
— Чи припускаєте ви, що якщо буде спалах коронавірусу і в Києві, і в державі загалом, то можуть не відбутися місцеві вибори, які заплановані на кінець жовтня?
— Я припускаю, що це можливо. Будь ласка, подивіться на Польщу, де повинні були відбутись президентські вибори: вони їх перенесли, оскільки пік спалаху захворювання випав на цей час. Якщо буде спалах, я не виключаю, що можуть бути [перенесені місцеві вибори], тому що найдорожче для кожного з нас — це здоров’я і життя, а не вибори.
І якщо пік захворювання не дай боже випаде на цей час, я не виключаю цього, хоча від мене це напряму не залежить. Сподіваюся, що спалаху не буде і в жовтні відбудуться місцеві вибори.
— Коли і як ви плануєте (якщо плануєте) офіційно заявити про свою участь у виборах мера Києва?
— Я повинен робити все відповідно до законодавства. Коли вже будуть оголошені вибори, тоді вже ми (я маю на увазі команду тих людей, з якими я буду йти на місцеві вибори) офіційно зможемо оголосити. Зараз попередньо можу сказати, що так, я братиму участь в місцевих виборах. Я буду просити киян дати мені можливість реалізувати ті проєкти, які зараз знаходяться в процесі реалізації, і я дуже хочу, щоби наше місто було по-справжньому [європейським]. Ми вже зробили багато, але нам треба ще багато чого зробити для того, щоби ми відповідали ключовим стандартам європейського міста щодо і життя, і відпочинку, і взагалі зовнішнього вигляду нашого міста.
— Чи братиме участь у місцевих виборах партія Удар? Не тільки в столиці, але і в інших містах України.
— В якому форматі ми будемо брати участь — чи буде це партія Удар, чи це буде ребрендінг — ми зможемо заявити в найближчі часи. Однозначно, багато партійців, багато людей на місцях в інших регіонах також готуються до місцевих виборів, і однозначно, ці вибори проходитимуть не тільки в столиці.
— А від чого залежить можливий ребрендінг? І навіщо він вам, якщо у вас відома партія (у будь-якому випадку, вона на слуху)?
— Я не можу сказати, буде він чи не буде. Ми не виключаємо таку можливість, є такі дискусії. Я, може, трошки більше сказав, ніж потрібно було.
— Скажіть ще більше, якщо вже почали.
— Ну, є такі думки, що потрібно зробити ребрендінг. Є думки, що потрібно з цим брендом Удар, який дуже відомий… Ми зможемо в найближчі часи вже визначитися однозначно, повідомити виборців, які віддаватимуть свої голоси, презентувати програму та ключові принципи. І кожен з них повинен знати, що він особисто отримає від того, якщо віддасть свій голос за цю політичну силу, за цього кандидата на посаду мера. Він повинен особисто знати, що зміниться в його особистому житті.
— Чи припускаєте ви, що партія Слуга народу в разі, якщо ви переможете, а вони програють, але зайдуть у Київську міську раду, здійснять чергову спробу розділити повноваження мера та голови КМДА? Це вже було, і поки що нічим не закінчилося.
— А знаєте, чому нічим не закінчилося? Тому що є закони, є великі бажання. Це несправедливо. І ключова складова, — якщо кияни обирають людину (незалежно від прізвища — Кличко чи хтось інший), вона повинна мати можливість робити зміни, а не бути так званим весільним генералом, у якого хочуть забрати повноваження та зосередити їх в Офісі президента чи десь в іншому місці. Знаєте, обрати таку людину-пусте місце, вона матиме назву «мер», але взагалі не матиме повноважень.
Тому в Конституції прописано (і Конституційний суд це довів ще в 2006 році, якщо не помиляюся), що обраний киянами київський міський голова, для того щоби виконувати свої обов’язки, повинен бути призначений президентом головою КМДА. Це прописано в Конституції України. І я переконаний, що кияни повинні відстоювати своє право впливати на владу.
Якщо вони обирають, влада повинна [йти] меру, а не з інших пагорбів її [здійснювати] і керувати містом. Це справедливо, це самоврядування, це відповідальність, і це є по всьому світу — тільки у нас намагаються погратися за владу і забрати такі повноваження. Я озвучив свою позицію і робив це у минулі рази, коли ми зустрічалися для інтерв'ю. Нічого не змінилося за цей час. Я переконаний, — якщо кияни обирають мера, він повинен мати всі можливості реалізовувати ту програму, за яку голосували кияни.
— Не можу не спитати про так звану партію мерів: що з цим процесом відбувається? Всі пророкують, що саме ви очолите цю політичну силу.
— Дійсно, така розмова ведеться. На сьогодні є проблема місцевого самоврядування, від неї відштовхуються як від настирливої мухи, [чиновники] іноді грабують місцеві бюджети і не дають повноваження [мерам], а відповідальність лежить на нас, тому що люди з проблемами, які потрібно вирішувати, в першу чергу приходять до мерів. І тому така розмова є. Так, дійсно, мери говорять про те, що нам потрібно на законодавчому рівні в парламенті відстоювати питання місцевого самоврядування, для того щоби ухвалювати закони, які працюватимуть для громад.
Маленький приклад, що стосується культурної спадщини: багато будівель, які були «прихватизовані» в 90-ті, зараз руйнуються, ми не можемо повернути у власність міста історичні будівлі через безвідповідальних забудовників, тому що таке недолуге законодавство у нас. Ми не можемо змусити їх ремонтувати, у нас такі прогалини [у законах] — вже скільки разів із цим зверталися.
Закон про паркування: можете собі уявити, чотири роки я бився для того, щоби мати можливість у місті Києві евакуювати авто безвідповідальних власників, які кидають свої автівки на пішохідних переходах, порушуючи всі правила дорожнього руху. У нас інфраструктура в занедбаному стані, і набагато більше я зміг би зробити, якщо б 60% податку на доходи фізичних осіб з бюджету міста Києва не забирав центральний бюджет. Це гроші громади, це гроші киян, які нам потрібні для того, щоби і дороги ремонтувати, і мости, які знаходяться у критичному стані, і лікарні будувати.
І тому мери, розуміючи те, що вони б’ються як риба об лід уже багато років, [вирішили], що нам потрібні наші представники у Верховній Раді, які будуть захищати свої міста, містечка, селища. Тому поки що рано про щось говорити, але дійсно, розмова про це достатньо гостре питання є, і мери зараз об'єднують свої зусилля для того, щоби захищати на законодавчому рівні питання громад; питання людей, які живуть у цих містах.
