За даними Комітету виборців України, найнижчі показники серед усіх народних депутатів у Вадима Столара, який за два роки взяв участь лише в 2,5% голосувань.

Степан Івахів взяв участь в 4% голосувань, Вадим Рабинович — 5%, Андрій Деркач, Ігор Абрамович — 7%, Ігор Палиця, Олександр Дубинський, Дмитро Шенцев — 8%, Тарас Козак — 9%, Олександр Герега, Юлія Льовочкіна, Олександр Фельдман — 10%.

Серед фракцій і груп Ради високі показники голосувань у депутатів Слуги народу і Європейської солідарності. В середньому нардепи від СН взяли участь в 84% голосувань, депутати ЄС — 80%. Трохи нижче показники голосувань у депутатів Голосу (74%), групи Довіра (71%) і ВО Батьківщина (63% голосувань).

Найнижчі результати у депутатів групи За майбутнє і представників Опозиційної платформи — За життя. Депутати За майбутнє взяли участь в 53% голосувань, ОПЗЖ — 46%.

«Частина народних депутатів безвідповідально ставляться до своїх депутатських обов’язків, ігноруючи абсолютну більшість голосувань Верховної Ради. Відмова від голосувань також стала формою саботажу роботи ВР з боку окремих парламентських фракцій. Незважаючи на те, що в ВР введена система штрафів за відмову від голосувань, це не дуже впливає на дії народних депутатів», — зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього за два роки в Раді відбулося 9,5 тисячі голосувань.

29 липня 2019 року в Україні відбулися позачергові парламентські вибори. В Раду пройшли п’ять партій. Лідером за кількістю нардепів стала президентська партія Слуга народу, вона сформувала монобільшість.

29 серпня того ж року відбулося перше засідання Ради ІХ скликання.